Роль ранніх біомаркерів у діагностиці нейророзвиткових розладів у дітей

Abstract

У роботі узагальнено сучасні дані щодо ролі ранніх біомаркерів у діагностиці нейророзвиткових розладів у дітей. Проаналізовано генетичні, епігенетичні, біохімічні, імунологічні, нейровізуалізаційні та поведінкові маркери, а також оцінено їх потенційну діагностичну та прогностичну значущість. Показано, що жодна окрема група біомаркерів не забезпечує достатньої чутливості, специфічності та відтворюваності для самостійного клінічного застосування. Найбільш перспективним є інтегративний підхід, що поєднує біологічні, нейровізуалізаційні та цифрові поведінкові показники із застосуванням multi-omics технологій та алгоритмів штучного інтелекту. Разом із тим впровадження таких моделей у клінічну практику обмежується гетерогенністю вибірок, відсутністю стандартизації методів та недостатньою зовнішньою валідацією. Обґрунтовано доцільність розвитку комплексного раннього скринінгу дітей із груп ризику.