COVID-19 викрив та загострив нерівність у сфері охорони здоров’я в державах-членах Європейського Союзу та між ними. Він також підвищив престиж політики ЄС у сфері охорони здоров’я та підкреслив цінність європейської співпраці в цій галузі. Аналіз літератури показав брак досліджень потенціалу постпандемічної політики ЄС у сфері охорони здоров’я. Мета. Bизначення проблем нерівності у сфері охорони здоров’я в Європі після пандемії COVID-19. Матеріали та методи. Бібліомет ричні, аналітичні. Результати. Показано, що нерівність у сфері охорони здоров’я в Європейському Союзі (ЄС) існує як в державах-членах, так і між ними. Пандемія COVID-19 та підвищена увага до ролі ЄС у сфері охорони здоров’я, що виникла після неї, надали можливість вирішити цю проблему та підняти питання нерівності у сфері охорони здоров’я на чільне місце в порядку денному ЄС. Досліджено ефективність цієї політики для подолання нерівності у сфері охорони здоров’я. Це включало формулювання основи для розуміння нерівності у сфері охорони здоров’я та її детермінант, характеристику механізмів впливу на ці детермінанти, опис змін після COVID-19, включаючи програму EU4Health, ініціативу Європейського союзу охорони здоров’я, переосмислення вимог щодо охорони здоров’я згідно з законодавством ЄС та інформацію щодо пакету відновлення Next Generation EU (NGEU). В рамках цих заходів визначено можливості та потенційні шляхи, за допомогою яких ЄС міг би краще боротися з нерівністю у сфері охорони здоров’я. Констатовано, що невизначеності та виклики залишаються. Це стосується довгострокових структурних реформ на національному рівні із врахуванням спектру основних пріоритетів, підвищення здатності урядів регулювати охорону здоров’я, рівність та доступ до медичної допомоги. Обгрунтовано необхідність цілісного підходу до державно-економічного розвитку як основи боротьби з нерівністю у сфері охорони здоров’я.
COVID-19 has exposed and exacerbated health inequalities within and
between Member States of the European Union. It has also raised the profile of EU health
policy and highlighted the value of European cooperation in this area. A literature review
has shown a lack of research on the potential of post-pandemic EU health policy. Objective.
To identify the problems of health inequalities in Europe after the COVID-19 pandemic.
Materials and methods. Bibliometric, analytical. Results. It is shown that health inequalities
in the European Union (EU) exist both within and between Member States. The COVID-19
pandemic and the increased focus on the EU’s role in health that followed have provided
an opportunity to address this issue and to put health inequalities high on the EU agenda.
The effectiveness of these policies in addressing health inequalities has been examined.
This included establishing a framework for understanding health inequalities and their
determinants, characterising the mechanisms influencing these determinants, describing
the changes following COVID-19, including the EU4Health programme, the European Health
Union initiative, the rethinking of health requirements under EU law and information on the
Next Generation EU (NGEU) recovery package. These activities have identified opportunities
and potential ways in which the EU could better address health inequalities. It has been
found that uncertainties and challenges remain. This concerns long-term structural reforms
at the national level, taking into account a range of key priorities, increasing the ability of
governments to regulate health care, equity and access to health care. The need for a
holistic approach to state-economic development is justified as the basis for combating
health inequalities.
