Уретрозберігальна (екстрауретральна) простатектомія при доброякісній гіперплазії передміхурової залози: еволюція від відкритих до лапароскопічних робот–асистованих операцій
JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.
Уретрозберігальна (екстрауретральна) простатектомія при доброякісній гіперплазії передміхурової залози: еволюція від відкритих до лапароскопічних робот–асистованих операцій
Горовий, В. І.; Чайка, О. М.; Церковнюк, Р. Г.; Шапринський, В. О.; Соснін, М. Д.; Морару–Бурлеску, Р. П.; Омелянчук, С. А.; Капшук, В. М.; Верба, М. А.; Gorovyi, V. I.; Chaika, O. M.; Tserkovnyuk, R. G.; Shaprinskyi, V. O.; Sosnin, M. D.; Moraru–Burlescu, R. P.; Omelianchuk, S. A.; Kapshuk, V. M.; Verba, M. A.
Першу черезміхурову простатектомію з повним видаленням гіперплазованих часток передміхурової залози виконав американський хірург E. Fuller у 1895 році. Радянський хірург А. Т. Лідський у 1919 році почав розробляти на трупах залобковий доступ та методику залобкової (транскапсулярної) уретрозберігальної (екстрауретральної) простатектомії при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Основні особливості цих технік: доступ до сечового міхура та передміхурової залози виконують через невеликий (4 – 6 см) розріз шкіри в надлобковій ділянці; розріз капсули поздовжній із збереженням цілісності передміхурової частини сечовипускного каналу; дренування ложа видалених часток передміхурової залози за допомогою марлевого тампона через додатковий промежинний розріз; дренування сечового міхура уретральним катетером. Проте розробки А. Т. Лідського не знайшли практичного застосування.
