Клінічний досвід лікування анемії у пацієнтів після тумесцентної ліпосакції великого об'єму

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Самойленко, Г. Є. uk_UA
dc.contributor.author Носенко, В. М. uk_UA
dc.contributor.author Самойленко, І. Г. uk_UA
dc.contributor.author Носенко, О. М. uk_UA
dc.date.accessioned 2026-04-20T09:02:22Z
dc.date.available 2026-04-20T09:02:22Z
dc.date.issued 2026
dc.identifier.citation Самойленко Г. Є., Носенко В. М., Самойленко І. Г., Носенко О. М. Клінічний досвід лікування анемії у пацієнтів після тумесцентної ліпосакції великого об'єму. Вісник морської медицини. 2026. 1(110). С.91–100. uk_UA
dc.identifier.uri https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19451
dc.description.abstract Мета дослідження – вивчити особливості змін гемоглобіну та еритроцитів у пацієнтів після великооб’ємної тумесцентної ліпосакції, а також оцінити ефективність внутрішньовенного введення карбоксимальтози заліза для корекції післяопераційної анемії. Матеріал та методи: у ретроспективному дослідженні брали участь 173 пацієнти з тумесцентною ліпосакцією. У 62 пацієнтів було проведено лише онтурування тіла і переливання крові знадобилася 6 (9,7%) особам (група 1). 111 пацієнтам, разом з тумесцентною ліпосакцією були проведені симультанні операції, серед цих осіб переливання крові проводилися у 17 (15,3 %) пацієнтів (група 2). Були ретроспективно досліджені записи про переливання крові та медичні записи для узагальнення демографічних характеристик, клінічних даних, лабораторних аналізів (рівень гемоглобіну (Hb), еритроцитів (RBC) до та після операції) та інформації, пов'язаної з хірургічним втручанням (об'єм рідини під час операції, втрата тканин та рідини, тривалість операції та об'єм хірургічних втручань). Результати. Переливання крові загалом здійснено 13,3 % пацієнтів. Середня тривалість операції була (321,3 ± 113,1) хв. Середній Hb до операції дорівнював (12,80 ± 0,77) г/дл, а після операції знижувався до (6,40 ± 0,66) г/дл. Об’єм інфільтрації був суттєво більший у групі 1 (7 117 ± 1 715) мл проти (4 571 ± 2 435) мл, p = 0,02). Різниця між групами за Hb, RBC, об’ємом аспірації була статистично незначуща (p > 0,05). Спостерігалася негативна кореляція (r = –0,61, p < 0,05) між часом операції та рівнем Hb. Післяопераційне введення карбоксимальтози заліза призвело до: підвищення Hb у середньому з 6,40 ± 0,66 до (8,06 ± 0,76) г/дл та зростання RBC з 2,27 ± 0,39 до (3,31 ± 0,29) Т/л (χ² = 12,63; p = 0,0038). Пацієнти без парентеральної антианемічної терапії мали нижчі показники Hb ((7,82 ± 1,53) г/дл) та RBC ((2,74 ± 0,32) Т/л). Висновок: Внутрішньовенне введення карбоксимальтози заліза ефективно прискорює гематологічне відновлення після великооб’ємної тумесцентної ліпосакції, зменшує потребу в переливанні крові та покращує післяопераційні результати. uk_UA
dc.language.iso uk en
dc.publisher УкрНДІ МТ МОЗ України ua
dc.subject тумесцентна ліпосакція великих об'ємів uk_UA
dc.subject анемія uk_UA
dc.subject карбоксимальтоза заліза uk_UA
dc.subject крововтрата uk_UA
dc.subject корекція дефіциту заліза uk_UA
dc.title Клінічний досвід лікування анемії у пацієнтів після тумесцентної ліпосакції великого об'єму uk_UA
dc.type Article en


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу