Clinical manifestations of different etiopathogenetic variants of chronic nasopharyngitis

Abstract

The study was devoted to evaluating the clinical manifestations of different etiopathogenetic variants of chronic nasopharyngitis in children, depending on the predominant trigger factors of exacerbations under different associated conditions of the nasopharyngeal zone. A total of 214 children with confirmed chronic nasopharyngitis were divided into three groups: 62 with isolated chronic nasopharyngitis, 41 with chronic nasopharyngitis associated with pharyngeal tonsil hypertrophy, and 111 with chronic nasopharyngitis associated with allergic rhinitis. The comparison group included 35 children with recurrent respiratory infections and complete recovery between episodes. Retrospective and prospective assessment, clinical examination, videoendoscopic otorhinolaryngological evaluation, allergological testing, cytological analysis, and microbiological study of nasopharyngeal mucus were performed. Children with isolated chronic nasopharyngitis most commonly demonstrated frequent acute viral rhinosinusitis followed by prolonged bacterial activation; those with pharyngeal tonsil hypertrophy showed bacterial predominance in both disease periods; and those with allergic rhinitis exhibited viral-allergic exacerbations with allergic-bacterial persistence between exacerbations

Дослідження було присвячене оцінці клінічних проявів різних етіопатогенетичних варіантів хронічного назофарингіту у дітей залежно від переважаючих факторів, що провокують загострення, при різних супутніх захворюваннях назофарингеальної зони. Усього 214 дітей з підтвердженим хронічним ринофарингітом було розділено на три групи: 62 з ізольованим хронічним ринофарингітом, 41 з хронічним ринофарингітом, асоційованим з гіпертрофією глоткових мигдаликів, та 111 з хронічним ринофарингітом, асоційованим з алергічним ринітом. До контрольної групи увійшли 35 дітей з рецидивуючими респіраторними інфекціями та повним одужанням між епізодами. Було проведено ретроспективну та проспективну оцінку, клінічне обстеження, відеоендоскопічне отоларингологічне дослідження, алергологічне тестування, цитологічний аналіз та мікробіологічне дослідження слизу носоглотки. У дітей з ізольованим хронічним ринофарингітом найчастіше спостерігалися часті гострі вірусні риносинусити, за якими слідувала тривала бактеріальна активація; у дітей з гіпертрофією глоткових мигдаликів у обох періодах захворювання переважали бактерії; а у дітей з алергічним ринітом спостерігалися вірусно-алергічні загострення з алергічно-бактеріальною персистенцією між загостреннями