Вступ. Захворювання тканин пародонта характеризуються тенденцією до прогресування з віком і
формуються внаслідок складної взаємодії локальних та системних факторів. Вікові зміни кісткового ремоделювання можуть розпочинатися вже у зрілому віці та тривалий час не супроводжуватися
вираженими клінічними проявами, що зумовлює актуальність оцінки якості кісткової тканини на
ранніх етапах пародонтальної патології. Мета дослідження – оцінити вікові особливості якості кісткової тканини за даними ультразвукової денситометрії у осіб віком 29–55 років з хронічним генералізованим пародонтитом початкового–І ступеня тяжкості. Матеріали і методи. Обстежено 41
особу віком 29–55 років з хронічним генералізованим пародонтитом початкового–І ступеня тяжкості. Пацієнтів розподілили на три вікові групи: 29–39, 40–49 та 50–55 років з однаковим гендерним
представництвом. Стан кісткової тканини оцінювали методом ультразвукової денситометрії
п’яткової кістки з визначенням показників SOS, BUA, BQI та T-Score. Статистичний аналіз мав
описовий характер. Результати. Виявлено спрямовану вікову динаміку показників якості кісткової
тканини, що проявлялася поступовим зниженням інтегрального індексу BQI та показника T-Score зі
збільшенням віку. Показник BUA також мав тенденцію до зниження у старших вікових групах, тоді
як SOS залишався відносно стабільним. У жінок відзначалася тенденція до нижчих значень BQI та
T-Score порівняно з чоловіками. Висновки. У осіб зрілого віку з хронічним генералізованим пародонтитом початкового–І ступеня тяжкості встановлено вікові зміни якості кісткової тканини, що відображають системні особливості кісткового ремоделювання і не супроводжуються пропорційним
зростанням клінічної тяжкості пародонтальної патології на ранніх стадіях захворювання.
Periodontal diseases tend to progress with age and develop as a result of complex
interactions between local and systemic factors. Age-related changes in bone remodeling may begin already
in adulthood and remain clinically silent for a long time, which highlights the importance of assessing bone
quality at early stages of periodontal pathology.
The aim of the study was to evaluate age-related features of bone quality assessed by quantitative
ultrasound densitometry in adults aged 29–55 years with initial to mild chronic generalized periodontitis.
Participants and methods. The study included 41 patients aged 29–55 years diagnosed with initial to mild
chronic generalized periodontitis. Participants were divided into three age groups: 29–39, 40–49 and 50–55
years, with equal gender distribution. Bone quality was assessed using quantitative ultrasound densitometry of
the calcaneus with determination of SOS, BUA, BQI and T-score. Statistical analysis was descriptive in nature.
Results. A directed age-related trend in bone quality parameters was observed, characterized by a
gradual decrease in the integral bone quality index (BQI) and T-score with increasing age. BUA also showed
a tendency toward lower values in older age groups, whereas SOS remained relatively stable. Female
participants tended to have lower BQI and T-score values compared to males.
Conclusions. Adults aged 29–55 years with initial to mild chronic generalized periodontitis exhibit agerelated changes in bone quality that reflect systemic features of bone remodeling and are not accompanied
by proportional increases in the clinical severity of periodontal pathology at early stages of the disease.
