Мінімізація геморагічних ризиків у пацієнтів з фібриляцією передсердь після перенесеного гострого коронарного синдрому

Abstract

Частота фібриляції передсердь (ФП) при гострому коронарному синдромі (ГКС) коливається від 2–23%, ризик ФП, що вперше виникла, збільшується на 60–77% у пацієнтів з інфарктом міокарда. ФП сама по собі може бути пов'язана з підвищенням ризику інфаркту міокарда з підйомом або без підйому сегмента ST. Дані більшості досліджень рекомендують короткострокову потрійну терапію (оральний антикоагулянт (ОАК) + подвійна антитромбоцитарна терапія (ПАТТ), принаймні ≤ 1 тиждень, особливо тим хворим, які мають підвищений ризик ішемічних подій з наступним переходом на подвійну терапію (OAК + антитромбоцитарний препарат, переважно клопідогрель), а потім, через 1–6 місяців – на монотерапію ОАК.