Мета магістерської роботи: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити аспекти психологічної допомоги під час переживання кризових станів та визначенню ефективних методів підтримки особистості в умовах гострого та хронічного стресу
У роботі проаналізовано наукові підходи (C.D. Batson, M.H. Davis, N. Eisenberg, R.R. McCrae, P.T. Costa, R. Bekkers, V.E. Frankl, S.E. Hobfoll, H. Tajfel, J.C. Turner, L.M. Карамушки, А.С. Москальової, Л.П. Журавльової та ін.) до розуміння природи просоціальної поведінки, волонтерства, мотиваційних механізмів альтруїзму та особистісних детермінант допомагаючої поведінки. Розкрито ключові теоретичні положення психології волонтерства: теорію емпатії-альтруїзму, згідно з якою емпатійне співпереживання породжує справжню альтруїстичну мотивацію; п'ятифакторну модель особистості як рамку для ідентифікації особистісних предикторів волонтерства; логотерапію як пояснення екзистенційних аспектів волонтерства в умовах кризи; теорію збереження ресурсів для розуміння компенсаторних механізмів стресостійкості волонтерів. Значну увагу приділено психологічним особливостям підприємців як соціальної групи та специфіці інтеграції підприємницької і волонтерської ідентичностей в умовах повномасштабної війни.
У межах дослідження використано надійний та валідний психодіагностичний інструментарій: Локатор Великої П'ятірки (оцінка особистості за моделлю Big Five), Тест загальних здібностей до підприємництва GET (діагностика підприємницьких тенденцій), шкалу емоційного відгуку з Interpersonal Reactivity Index (вимірювання емпатійного співпереживання), шкалу сприйняття стресу PSS-10 (оцінка суб'єктивного рівня стресу) та соціально-демографічну анкету.
До участі в емпіричному дослідженні залучено 75 діючих підприємців — громадян України з підприємницьким стажем не менше одного року. Вибірка включає дві групи: 40 підприємців-волонтерів (24 чоловіки, 16 жінок), які систематично займаються волонтерською діяльністю, пов'язаною з підтримкою армії та допомогою ВПО (середній вік 35,8 років), та 35 підприємців-неволонтерів (19 чоловіків, 16 жінок), які не займаються систематичним волонтерством (середній вік 39,3 років). Дослідження проводилося у три етапи: теоретичний (аналіз літератури, обґрунтування методології), емпіричний (онлайн-опитування через Google Forms у жовтні 2024 року) та аналітичний (статистична обробка та інтерпретація результатів). У роботі застосовано теоретичні, емпіричні та статистичні методи, зокрема описову статистику, t-критерій Стьюдента, обчислення величини ефекту (d Коена) та кореляційний аналіз Пірсона.
Отримані результати засвідчили, що підприємці-волонтери відрізняються від неволонтерів насамперед за рівнем емпатійного відгуку (d=1,12) та доброзичливості (d=1,11) — найсильнішими предикторами волонтерської поведінки. Виявлено також вищі показники відкритості досвіду, креативності та екстраверсії. Несподіваними результатами стали тенденція до нижчого стресу у волонтерів попри подвійне навантаження, що пояснюється компенсаторними механізмами — волонтерство генерує психологічні ресурси (відчуття сенсу, соціальну підтримку), які компенсують навантаження. Кореляційний аналіз виявив сильний зв'язок емпатії з доброзичливістю (r=0,62) та несподіваний негативний зв'язок емпатії зі стресом (r=-0,26), що підтверджує адаптивність дієвої емпатії.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання її матеріалів для розробки програм мотивації підприємців до волонтерства, психологічної підтримки волонтерів для профілактики вигорання та оптимізації організаційних структур волонтерських ініціатив. Результати можуть бути застосовані у діяльності волонтерських організацій, бізнес-асоціацій, а також у навчальних курсах з соціальної психології, психології підприємництва та програмах розвитку соціальної відповідальності бизнесу.
Purpose of the study: to theoretically substantiate and empirically investigate the aspects of psychological support during the experience of crisis states and to determine effective methods of supporting the individual under conditions of acute and chronic stress.
The thesis analyzes scientific approaches (C. D. Batson, M. H. Davis, N. Eisenberg, R. R. McCrae, P. T. Costa, R. Bekkers, V. E. Frankl, S. E. Hobfoll, H. Tajfel, J. C. Turner, L. M. Karamushka, A. S. Moskalova, L. P. Zhuravlova, and others) to understanding the nature of prosocial behavior, volunteering, motivational mechanisms of altruism, and personal determinants of helping behavior. The key theoretical foundations of the psychology of volunteering are revealed: the empathy–altruism theory, according to which empathic concern generates genuine altruistic motivation; the five-factor personality model as a framework for identifying personal predictors of volunteering; logotherapy as an explanation of the existential aspects of volunteering under crisis conditions; and the conservation of resources theory for understanding compensatory mechanisms of volunteers’ stress resilience. Special attention is paid to the psychological characteristics of entrepreneurs as a social group and to the specifics of integrating entrepreneurial and volunteer identities under conditions of full-scale war. The study employed reliable and valid psychodiagnostic instruments: the Big Five Locator (assessment of personality within the Big Five model), the General Enterprising Tendency Test (GET) (diagnosis of entrepreneurial tendencies), the Empathic Concern scale from the Interpersonal Reactivity Index (measurement of empathic responsiveness), the Perceived Stress Scale (PSS-10) (assessment of subjective stress level), and a socio-demographic questionnaire. The empirical study involved 75 active entrepreneurs who are citizens of Ukraine with at least one year of entrepreneurial experience. The sample included two groups: 40 entrepreneur-volunteers (24 men, 16 women) who are systematically engaged in volunteering related to supporting the army and assisting internally displaced persons (mean age = 35.8 years), and 35 entrepreneur non-volunteers (19 men, 16 women) who do not engage in systematic volunteering (mean age = 39.3 years). The research was conducted in three stages: theoretical (literature analysis and justification of methodology), empirical (online survey via Google Forms in October 2024), and analytical (statistical processing and interpretation of results). The study applied theoretical, empirical, and statistical methods, including descriptive statistics, Student’s t-test, Cohen’s d effect size calculation, and Pearson correlation analysis. The obtained results demonstrated that entrepreneur-volunteers differ from non-volunteers primarily in the level of empathic concern (d = 1.12) and agreeableness (d = 1.11), which were identified as the strongest predictors of volunteering behavior. Higher levels of openness to experience, creativity, and extraversion were also observed. Unexpected findings included a tendency toward lower stress levels among volunteers despite the dual workload, which is explained by compensatory mechanisms — volunteering generates psychological resources (sense of meaning and social support) that offset the burden. Correlation analysis revealed a strong association between empathy and agreeableness (r = 0.62) and an unexpected negative relationship between empathy and stress (r = –0.26), confirming the adaptive nature of active empathy. Practical significance of the study lies in the possibility of using its materials to develop programs for motivating entrepreneurs to engage in volunteering, psychological support for volunteers to prevent burnout, and optimization of organizational structures of volunteer initiatives. The results can be applied in the activities of volunteer organizations, business associations, as well as in educational courses on social psychology, psychology of entrepreneurship, and corporate social responsibility development programs.
