Мета кваліфікаційної роботи - теоретично і емпірично дослідити особливості проявлення адаптаційного потенціалу у осіб із тривожним розладом особистості під час війни. В кваліфікаційній роботі проаналізовано теоретико-методологічні підходи до проблеми адаптаційного потенціалу особистості та тривожних розладів; охарактеризовано специфіку проявів адаптаційного потенціалу у осіб з підвищеним рівнем тривожності та тривожними особистісними проявами в умовах війни; обґрунтовано вибір психодіагностичного інструментарію для дослідження рівня адаптації, тривожності та стресостійкості; емпірично досліджено взаємозв’язок між рівнем тривожності, адаптаційним потенціалом та показниками резильєнтності; розроблено психологічні рекомендації щодо підтримки адаптаційного потенціалу та зниження дезадаптивної тривожності в умовах воєнного стресу. У межах дослідження використано психодіагностичний інструментарій: Шкала тривожності Спілбергера–Ханіна (STAI) для вимірювання рівня ситуативної (STAI-S) та особистісної (STAI-T) тривожності; Опитувальник адаптаційного потенціалу особистості (АПО) за методикою М. Р. Гінзбурга; Шкала стресостійкості Коннора–Девідсона (CD-RISC); Авторська анкета суб’єктивного сприйняття воєнного досвіду для фіксації індивідуального переживання воєнних подій, психоемоційного стану, соціальної підтримки, внутрішніх ресурсів та стратегій подолання в умовах війни. У дослідженні взяли участь 120 респондентів віком від 20 до 45 років (середній вік - 32,8 років), які проживають у м. Харкові та м. Одеса та перебувають в умовах хронічного стресу, зумовленого воєнними подіями. Дослідження проводилося в онлайн-форматі, з використанням Google Form. До вибірки входили цивільні особи, які не брали безпосередньої участі у бойових діях, але переживали воєнний досвід у вигляді постійних повітряних тривог, втрат соціальних зв’язків, евакуації або руйнування інфраструктури. Для дослідження вибірка формувалася на засадах стратифікації за рівнем тривожності: основна група – 80 осіб із підвищеним рівнем тривожності, контрольна група – 40 осіб без ознак тривожного розладу. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів у практиці психологічного консультування, психопрофілактики та психологічної підтримки цивільного населення в умовах війни. Виявлені закономірності можуть бути покладені в основу розробки та впровадження програм, спрямованих на зниження дезадаптивної тривожності, розвиток навичок емоційної регуляції, активізацію соціальної підтримки та підвищення адаптаційного потенціалу і стресостійкості. Матеріали дослідження також можуть бути використані у навчальному процесі з психологічних дисциплін, а результати авторської анкети – як допоміжний інструмент для оцінки суб’єктивного переживання воєнного досвіду та індивідуальних потреб у психологічній допомозі.
The purpose of the qualification work is to theoretically and empirically investigate the features of the manifestation of adaptive potential in individuals with anxiety personality disorder during war.
The qualification work analyzes theoretical and methodological approaches to the problem of adaptive potential of the individual and anxiety disorders; characterizes the specifics of the manifestations of adaptive potential in individuals with an increased level of anxiety and anxious personality manifestations in war conditions; justifies the choice of psychodiagnostic tools for studying the level of adaptation, anxiety and stress resistance; empirically investigates the relationship between the level of anxiety, adaptive potential and resilience indicators; develops psychological recommendations for supporting adaptive potential and reducing maladaptive anxiety in conditions of war stress.
The study used psychodiagnostic tools: Spielberger–Khanin Anxiety Scale (STAI) to measure the level of situational (STAI-S) and personality (STAI-T) anxiety; Personality Adaptation Potential Questionnaire (PAP) according to the method of M. R. Ginzburg; Connor–Davidson Stress Resilience Scale (CD-RISC); Author's questionnaire of subjective perception of war experience to record individual experience of war events, psychoemotional state, social support, internal resources and coping strategies in war conditions.
The study involved 120 respondents aged 20 to 45 (average age – 32.8 years), who live in Kharkiv and Odessa and are in conditions of chronic stress caused by war events. The study was conducted in an online format, using Google Form. The sample included civilians who did not directly participate in hostilities, but experienced wartime experiences in the form of constant air raids, loss of social ties, evacuation or destruction of infrastructure. For the study, the sample was formed on the basis of stratification by level of anxiety: the main group - 80 people with an increased level of anxiety, the control group – 40 people without signs of anxiety disorder.
The practical significance of the study lies in the possibility of using the results obtained in the practice of psychological counseling, psychoprophylaxis and psychological support of the civilian population in war conditions. The revealed patterns can be used as the basis for the development and implementation of programs aimed at reducing maladaptive anxiety, developing emotional regulation skills, activating social support and increasing adaptive potential and stress resistance. The research materials can also be used in the educational process of psychological disciplines, and the results of the author's questionnaire can be used as an auxiliary tool for assessing the subjective experience of war experience and individual needs for psychological assistance.
