Abstract:
Повномасштабна збройна агресія РФ проти України з 2022 року зумовила безпрецедентне зростання рівня хронічного стресу, психологічної напруги та емоційного виснаження серед широких верств населення. Особливо вразливими до тривалого психоемоційного навантаження є медичні працівники, які працюють в умовах підвищеної відповідальності, кадрового дефіциту та постійної загрози життю; внутрішньо переміщені особи, що пережили втрату житла, розрив соціальних зв’язків і вимушену зміну способу життя; а також цивільне населення, яке перебуває у стані затяжної невизначеності, економічної нестабільності та інформаційного перенавантаження. За сучасними уявленнями, психічне здоров’я розглядається не лише як відсутність психічних розладів, а як стан благополуччя, за якого людина здатна реалізовувати власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно працювати та робити внесок у життя своєї спільноти. У контексті війни та тривалого стресу ключового значення набувають внутрішні ресурси особистості, серед яких важливим чинником є психологічна саморегуляція.
