Latent iron deficiency is a common but underdiagnosed condition that precedes the
development of iron deficiency anemia and is associated with reduced physical and cognitive performance.
In Ukraine, official statistics mainly reflect clinically manifest anemia, while pre-anemic forms of iron
deficiency remain largely overlooked, highlighting the need for regional epidemiological studies.
Aim. To assess the prevalence of latent iron deficiency among the population of the southern region of
Ukraine based on iron metabolism parameters and to evaluate their associations with age, sex, and
anthropometric characteristics.
Materials and methods. The study included 977 individuals aged 18-86 years, comprising 307 men
and 670 women. All participants underwent anthropometric assessment and laboratory evaluation
of hemoglobin, ferritin, and serum iron levels. Latent iron deficiency was assessed based on serum
ferritin concentrations in the presence of preserved hemoglobin levels; two ferritin cutoff values (< 30
and < 50 ng/mL) were used to analyze early disturbances in iron metabolism. Statistical analysis was
performed using parametric and non-parametric methods.
Results. Anemia of varying severity was detected in 7.4% of participants. Latent iron deficiency at ferritin
levels < 30 ng/mL was identified in 13.3% of individuals, predominantly among women. When applying
the ferritin threshold of < 50 ng/mL, the prevalence of latent iron deficiency increased to 17.7%. Women
aged 18-44 years tended to have lower ferritin and hemoglobin levels.
Conclusions. The findings demonstrate a high prevalence of latent iron deficiency in the population of
the southern region of Ukraine and support the feasibility of implementing laboratory screening with
simultaneous determination of hemoglobin and ferritin levels, particularly among women of reproductive age.
Латентний дефіцит заліза є поширеним, але недостатньо діагностованим станом, який передує розвитку
залізодефіцитної анемії та супроводжується зниженням фізичної і когнітивної працездатності. В Україні офіційна
статистика переважно відображає лише клінічно виражені анемії, тоді як доанемічні форми дефіциту заліза
залишаються поза увагою системи охорони здоров’я, що зумовлює актуальність епідеміологічних досліджень.
Мета. Вивчити поширеність латентного дефіциту заліза серед населення південного регіону України на основі
аналізу показників обміну заліза та оцінити їх взаємозв’язок з віковими, статевими й антропометричними
характеристиками.
Матеріали та методи. У дослідженні обстежено 977 осіб віком від 18 до 86 років, серед яких 307 чоловіків
та 670 жінок. Усім учасникам проведено антропометричні вимірювання та лабораторне визначення
рівнів гемоглобіну, феритину і сироваткового заліза. Латентний дефіцит заліза оцінювали на підставі
концентрації феритину при збережених показниках гемоглобіну; для аналізу ранніх порушень обміну
заліза використовували два порогові рівні феритину – < 30 та < 50 нг/мл. Статистичну обробку виконували
з використанням параметричних і непараметричних методів аналізу.
Результати. Анемія різного ступеня тяжкості була виявлена у 7,4% обстежених. Латентний дефіцит заліза
при рівні феритину < 30 нг/мл діагностовано у 13,3% осіб, причому переважну більшість становили жінки.
При застосуванні порогового значення феритину < 50 нг/мл частка осіб із латентним дефіцитом зростала до
17,7%. У жінок віком 18-44 років відзначалася тенденція до нижчих рівнів феритину та гемоглобіну.
Висновки. Отримані результати свідчать про високу поширеність латентного дефіциту заліза серед
населення південного регіону України та обґрунтовують доцільність впровадження лабораторного скринінгу
з одночасним визначенням гемоглобіну і феритину, особливо серед жінок репродуктивного віку.