| dc.description.abstract |
У статті здійснено комплексний аналіз козацьких клейнодів як багато-функціональних матеріальних символів влади, військової організації та культурної ідентичності Війська Запорозького у XVI–XVIII століттях. Розглянуто процес формування системи клейнодів у контексті становлення козацтва як військово-політичної сили та розвитку державних інституцій Гетьманщини. Показано, що клейноди виконували не лише адміністратив-ні й військові функції, а й були важливими знаками легітимації влади, політичного представництва, дипломатичної комунікації та сакрального ритуалу.Особливу увагу приділено аналізу основних видів козацьких клейнодів: бу-лави, бунчука, корогви, печатки. Простежено еволюцію булави від холодної ударної зброї до символу влади, включно з її сучасним статусом як одного з атрибутів Президента України. На основі музейних пам’яток, письмових джерел і наукових досліджень розкрито типологічні, функціональні та мистецькі особливості клейнодів, а також їхню роль у системі військової демократії Запорозької Січі.У статті наголошено на високій художній цінності клейнодів, виготовлених із застосуванням складних технік карбування, інкрустації та філіграні, що відображало естетичні уявлення українського суспільства ранньомодер-ної доби та високий рівень художньої культури Гетьманщини. Показано спадкоємність козацької символіки в українській культурі від геральдики й музейних колекцій до сучасної державної та військової символіки, зокрема через пам’ятні монети Національного банку України.Зроблено висновок, що козацькі клейноди є не лише матеріальними пам’ят-ками минулого, а ключовими джерелами для розуміння світоглядних основ козацького суспільства, його уявлень про владу, справедливість, спільноту та державність. Їх дослідження й збереження мають важливе значення для історичної науки та формування сучасної української національної ідентичності. |
uk_UA |