Microsurgical and endovascular treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage (SAH) is the gold standard for excluding ruptured intracranial cerebral arterial aneurysms (ICAA) from circulation and reducing rebleeding risk. However, conservative treatment remains an option in low-resource settings.Objective — to identify early predictors of conservative treatment for SAH in low-resource settings.Materials and methods. This retrospective, single-center cohort study included 212 patients with SAH treated between 2000 and 2023. Patients were divided into two groups: those receiving conservative treatment (n = 106) and those undergoing ICAA clipping within 14 days of their first rupture. Demographic data, clinical features, comorbidities, and radiographic/anatomical characteristics of ruptured ICAAs were analyzed.Results and discussion. Of the 212 patients included in the study, 106 (Group 1) received conservative treatment, and 106 (Group 2) underwent ICAA clipping. The mean age was (56 ± 14) years in Group 1 and (50 ± 12) years in Group 2. Group 1 had a higher frequency of posterior circulation ICAA and multiple ICAAs. Although the mean size of ruptured ICAAs was similar (eight mm), Group 1 exhibited greater variability in ICAA size. Patient age, comorbidity burden, ІCAA location and morphology, number of ІCAA, and initial neurological condition are key determinants influencing the choice of conservative treatment over surgical clipping in low-resource settings.Conclusions. Early predictors of conservative treatment for SAH in low-income countries include advanced age, high Charlson Comorbidity Index, anterior circulation ICAA, fusiform ICAA, multiple ICAA, and low-grade m-WFNS. These findings may help guide treatment decisions in settings with limited access to surgical interventions.
Мікрохірургічне й ендоваскулярне лікування аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК) є золотим стандартом для виключення розірваних церебральних артеріальних аневризм (ЦАА) і кровообігу та зниження ризику повторного розриву ЦАА. Консервативне лікування залишається варіантом в умовах обмеже-них ресурсів. Мета роботи – визначити ранні предиктори консервативного лікування САК в умовах обмежених ресурсів.Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове когортне дослідження 212 пацієнтів із САК, які отримували лікування в 2000–2023 рр. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від методу ліку-вання (консервативне лікування (n = 106) та кліпування ЦАА упродовж 14 днів після їхнього розриву. (n = 106)). Проаналізовано демографічні дані, клінічні особливості, супутні захворювання та радіологічні/анатомічні харак-теристики розірваних ЦАА. Результати та обговорення. Середній вік у групі консервативного лікування становив (56 ± 14) років (19–85 років), у групі кліпування ЦАА – (50 ± 12) років (18–73 роки). У першій групі зареєстровано вищу частоту ЦАА задньої циркуляції та множинних ЦАА. Хоча середній розмір розірваних ЦАА в обох групах був подібним (8 мм), у групі консервативного лікування була більша варіабельність розміру ЦАА. Установлено, що вік пацієнта, супутні захворювання, локалізація та морфологія ЦАА, кількість ЦАА і вихідний неврологічний стан є ключовими детермі-нантами, що впливають на вибір консервативного лікування замість хірургічного кліпування в умовах обмежених ресурсів.Висновки. Ранніми предикторами консервативного лікування САК у країнах із низьким рівнем доходу є похилий вік, високий індекс коморбідності Чарлсон, ЦАА переднього кровообігу, веретеноподібні ЦАА, множинні ЦАА та низький ступінь за модифікованою шкалою World Federation of Neurosurgical Societies. Отримані результати можуть допомогти в прийнятті рішень щодо лікування в умовах з обмеженим доступом до хірургічних втручань.
