У статі наведено результати комплексного обстеження з оцінкою психоемоційного статусу дітей Південного регіону України, хворих на атопічний дерматит. Обстежено 65 дітей віком від 10 до 17 років, які мешкають в Одеській та Миколаївській областях. Програма обстеження включала: збір анамнестичних даних щодо сімейного та особистого алергоанамнезу, загальноклінічне обстеження, розрахунок індексу SCORAD, визначення загального та специфічного IgE, оцінення психологічного статусу згідно зі шкалою оцінки рівня реактивної та особистісної тривожності (Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна). У всіх групах індекс SCORAD був вище у дівчат, тобто клінічні симптоми були більш маніфестні. Відмічалося, що в дівчаток із тяжким перебігом захворювання індекс SCORAD був вище за рахунок суб’єктивних ознак (свербіж та порушення сну). До того ж у цієї категорії дітей частіше спостерігалися такі прояви, як: депресивні думки, незадоволеність своїм тілом, сором’язливість. Отримані дані свідчать, що у всіх пацієнтів реєструвалися скарги психосоматичного характеру. У дітей з тяжкою розповсюдженою формою атопічного дерматиту в стадії його загострення відзначили підвищення рівня реактивної та особистісної тривожності, натомість за легкої локальної форми захворювання рівень змін психологічного статусу був значно меншим. Підвищення показників реактивної тривожності в періоди, що передують загостренню, можуть свідчити про етіологічну роль психотравмувальних ситуацій у генезі атопічного дерматиту. Водночас стійко високі бали реактивної тривожності в період загострення атопічного дерматиту дозволяють розглядати його як незаперечний фактор індукції та підтримання відчуття тривоги в пацієнтів. Тому призначення комплексної психологічної корекції в програмі базової терапії атопічного дерматиту є доцільним й обґрунтованим.
The article presents the results of comprehensive investigation of the psychoemotional status of children with atopic dermatitis in the southern region of Ukraine. 65 children from 10 to 17 years of age from Odesa and Mykolayiv region were examined. The program of investigatiom has included: collection of anamnestic data for family and specific allergy history, post-clinical fasting, assessment of the SCORAD index, identification of total and specific IgE, assessment of the psychological status of this scale assessments of the reactive and specific anxiety level (Ch.D. Spilberg, Yu.L. Khanin). In all groups of values SCORAD was higher in girls, so clinical symptoms were more manifesting. It was determined that in girls with severe illness, the SCORAD index was higher for subjective signs (worry and sleep disturbance). Previously, this category of children had got more fraquently the following symptoms: depressive thoughts, dissatisfaction with their body and irritability. The data shows that the most severe form of disease was occurred in girls. All patients had symptoms of a psychosomatic nature. In children with a severe, widespread form of atopic dermatitis at the acute stage, there was an increased level of reactive and specific anxiety, fatigue. Increased level of reactive anxiety during the period before exacerbation indicates the etiological role of psychotraumatic situations in the genesis of atopic dermatitis. At the same time, persistently high scores of reactive anxiety during the period of atopic dermatitis exacerbation makes it possible to consider as an indirect factor of induction and suppression of anxiety in patients. Therefore, the importance of complex psychological correction in the program of atopic dermatitis basic therapy can be recomended.