Хронічний панкреатит часто протікає на тлі коморбідної патології. Зниження функціонального стану підшлункової залози призводить до порушення всіх видів обміну, що негативно відображається на загальному самопочутті пацієнтів, за рахунок зниження їх якості життя. Мета. Проаналізувати якість життя пацієнтів на хронічний панкреатит та розробити рейтинг значимості шкал основних гастроентерологічних синдромів при хронічному панкреатиті у віковому аспекті. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 341 хворих різного віку на хронічний
панкреатит, яких розподіллено на групи згідно віковій градації ВООЗ: І група – молодий вік (до 44 р.), ІІ – середній вік (до 59 р.), ІІІ – похилий вік (до 74 р.). Групу контролю склали 25 практично здорових осіб, спів сталих за віком, соціальним та медичним статусом. Групу контролю склали 25 практично здорових осіб, спів сталих за віком, соціальним та медичним статусом. Всіх пацієнтів протестоване за опитувальниками SF-36 та GSRS. Результати. За результатами опитувальника GSRS встановлено суттєве зниження ЯЖ у всіх вікових групах обстежених у порівнянні з контролем на підставі середнього сумарного бального показника (p < 0,001). Встановлено достовірне підвищення середнього балу у пацієнтів похилого віку на ХП (p < 0,001) у порівнянні з таким показником групи
пацієнтів молодого віку та збільшення середнього балу обстежених похилого віку, що вказує на зниження якості життя хворих на ХП із збільшенням віку. Аналіз отриманих результатів не показав достовірного зниження ЯЖ хворих похилого віку у порівнянні із пацієнтами середнього віку. Порівняльний аналіз ЯЖ за результатами опитувальника SF-36 встановив погіршення всіх показників у групах хворих на ХП у віковому аспекті (p <
0,001). Висновки. Доведено зниження якості життя пацієнтів із ХП за GSRS із різним рейтингом значимості шкал за синдромами даного опитувальника у різних вікових групах. Констатовано диференційне зниження якості життя пацієнтів із ХП за опитувальником SF%36 відносно групи контролю: до 44 років (за фізичним компонентом – на 17,1 %, за психічним компонентом – на 11,8 %); в групі середнього віку (за фізичним компонентом – на 28,4 %, за психічним компонентом – 70,3 %); в групі похилого віку (за фізичним компонентом – на 38,4 %, за психічним компонентом – на 80,8 %) (p < 0,001).
Chronic pancreatitis often develops against the background of comorbid pathology. A decline in pancreatic functional activity leads to disturbances in all types of metabolism, which negatively affects the overall well-being of patients due to a decrease in their quality of life. The aimto analyze the quality of life in patients with chronic pancreatitis and to develop a ranking of the significance of scales for the main gastroenterological syndromes in chronic pancreatitis from an age-related perspective. Materials and Methods.A total of 341 patients of different ages with chronic pancreatitis were examined. They were divided into groups according to the WHO age classification: Group I – young age (up to 44 years), Group II – middle age (up to 59 years), Group III – elderly age (up to 74 years). The control group consisted of 25 practically healthy individuals matched by age, social, and medical status. All patients were assessed using the SF-36 and GSRS questionnaires. Results.According to the GSRS questionnaire, a significant decrease in quality of life (QoL) was found in all age groups compared with the control group, based on the mean total score (p < 0.001). A statistically significant increase in the mean score was observed in elderly patients with chronic pancreatitis (p < 0.001) compared to younger patients, indicating a decline in QoL with increasing age. The analysis did not reveal a statistically significant difference in QoL between middle%aged and elderly patients. Comparative analysis of the SF-36 results showed deterioration in all indicators in chronic pancreatitis patients across age groups (p < 0.001). Conclusions.A decline in quality of life among patients with chronic pancreatitis was confirmed according to the GSRS questionnaire, with varying levels of significance among the syndrome scales across age groups. Differential reductions in QoL according to the SF-36 questionnaire were established relative to the control group: in patients up to 44 years old (physical component – by 17.1 %, mental component – by 11.8 %); in middle%aged patients (physical component – by 28.4 %, mental component – by 70.3 %); and in elderly patients
(physical component – by 38.4 %, mental component – by 80.8 %) (p < 0.001).
