Окислювальний стрес вважається ключовим механізмом, що сприяє репродуктивній дисфункції та хронічним запальним станам органів малого таза. Хірургічні втручання на маткових трубах, включаючи сальпінгектомію з приводу гідросальпінксу, можуть змінювати оксидативний баланс та впливати на системні та локально вироблені антиоксидантні ферменти. Однак дані про відтерміновану оксидативну реакцію та оваріальний резерв після сальпінгектомії залишаються обмеженими. Мета дослідження: визначення стану систем вільнорадикального окислення (ВРО) та антиоксидантного захисту (АОЗ) периферичної крові у жінок з чоловічим фактором безпліддя перед проведенням циклів ДРТ, які перенесли в анамнезі односторонню або двосторонню сальпінгектомію. Матеріал та методи. Під спостереженням знаходилось 138 жінок основної групи з чоловічим фактором безпліддя перед проведенням циклів ДРТ, які перенесли в анамнезі односторонню (група 1, n = 67) або двосторонню сальпінгектомію (група 2, n = 61), та 34 пацієнтки контрольної групи К з безпліддям, обумовленим тільки чоловічим фактором безпліддя, без оперативних втручань на придатках матки в анамнезі. У пацієнток імунохімічним методом вимірювали рівні АМГ для оцінки оваріального резерву. Стан системи ВРО та АОЗ вивчали за допомогою спектрофотометричних та фотоелектроколориметричних методів. Результати. Інтервал між сальпінгектомією та зверненням у клініку для проведення ДРТ і вимірюванням АМГ варіював від 1 до 10 років і склав у середньому у групі 1 (3,69 ± 0,34) року, у групі 2 – (3,38 ± 0,36) року, середній рівень АМГ сягав відповідно (0,99 ± 0,07) нг/мл і (0,78 ± 0,07) нг/мл проти (2,98 ± 0,14) у контролі (р1-2 < 0,03, р1-к < 0,01, р2-к < 0,01). Рівень дієнових кон’югантів ненасичених жирних кислот у плазмі крові був вище порівняно з контролем у групі 1 і у групі 2 – 2,25 ± 0,03 і 2,89 ± 0,04 проти (2,01 ± 0,03) Од/мл (р1-2 < 0,01, р1%к < 0,01, р2-к < 0,01), малонового діальдегіду в еритроцитах крові відповідно 8,31 ± 0,34 і 12,97 ± 0,27 проти (6,30 ± 0,11) мкмоль/г білка (р1%2 < 0,01, р1-к < 0,01, р2-к < 0,01). Зареєстровано зменшення активності супероксиддисмутази порівняно з контролем у групі 1 і у групі 2 відповідно – 0,099 ± 0,003 і 0,068 ± 0,004 проти (0,115 ±0,003) Од/мг білка (р1-2 < 0,01, р1-к < 0,01, р2-к < 0,01), зниження концентрації сироваткового токоферолу- у групі 2 порівняно з групою 1 і групою К – 5,93 ± 0,10 мкмоль/л проти 6,50 ± 0,09 і (6,51 ± 0,10) мкмоль/л (р1-2 < 0,01, р2-к < 0,01). Висновки. Сальпінгектомія, особливо
проведена на тлі хронічного сальпінгіту, може запускати та підтримувати довготривалі патобіологічні механізми, пов’язані з оксидативним стресом, некроптозом та порушенням мікроциркуляції яєчників. Сукупність цих процесів сприяє прогресуючому зниженню оваріального резерву, що має суттєве клінічне значення для прогнозування репродуктивної функції та планування лікувально%профілактичних стратегій у пацієнток репродуктивного віку після оперативних втручань на маткових трубах.
Oxidative stress is considered a key mechanism contributing to reproductive dysfunction and chronic pelvic inflammatory disease. Tubal surgery, including salpingectomy for hydrosalpinx, can alter oxidative balance and affect systemic and locally produced antioxidant enzymes. However, data on the delayed oxidative response and ovarian reserve after salpingectomy
remain limited. Objective: To determine the status of peripheral blood free radical oxidation (FRO)
and antioxidant defense (AOD) systems in women with male factor infertility before ART cycles who
have undergone unilateral or bilateral salpingectomy. Material and methods. 138 women of the
main group with male factor infertility before ART cycles, who had undergone unilateral (group 1, n
= 67) or bilateral salpingectomy (group 2, n = 61) in the anamnesis, and 34 patients of the control
group K with infertility caused only by the male factor of infertility, without surgical interventions on
the uterine appendages in the anamnesis, were under observation. AMH levels were measured by
immunochemical method to assess ovarian reserve. The state of the FRO and AOD system was
studied using spectrophotometric and photoelectrocolorimetric methods. Results. The interval
between salpingectomy and referral to the clinic for ART and AMH measurement varied from 1 to
10 years and averaged (3.69 ± 0.34) years in group 1, (3.38 ± 0.36) years in group 2, the average
AMH level reached (0.99 ± 0.07) ng/ml and (0.78 ± 0.07) ng/ml, respectively, versus (2.98 ± 0.14)
in the control (p1-2 < 0.03, p1-k < 0.01, p2-k < 0.01). The level of diene conjugates of unsaturated
fatty acids in blood plasma was higher compared to the control in group 1 and group 2 – 2.25 ±
0.03 and 2.89 ± 0.04 vs. (2.01 ± 0.03) U/ml (p1%2 < 0.01, p1%k < 0.01, p2-k < 0.01), malondialdehyde
in blood erythrocytes was 8.31 ± 0.34 and 12.97 ± 0.27 vs. (6.30 ± 0.11) мmol/g protein (p1%2 <
0.01, p1-k < 0.01, p2-k < 0.01), respectively. A decrease in superoxide dismutase activity was recorded
compared to the control in group 1 and group 2, respectively – 0.099 ± 0.003 and 0.068 ± 0.004
vs. (0.115 ± 0.003) U/mg protein (p1-2 < 0.01, p1-k < 0.01, p2-k < 0.01), a decrease in serum
tocopherol-Ь concentration in group 2 compared to group 1 and group K – 5.93 ± 0.10 мmol/l
versus 6.50 ± 0.09 and (6.51 ± 0.10) мmol/l (p1-2 < 0.01, p2-k < 0.01). Conclusions. Salpingectomy,
especially performed in the setting of chronic salpingitis, can trigger and maintain long%term
pathobiological mechanisms associated with oxidative stress, necroptosis, and impaired ovarian
microcirculation. The combination of these processes contributes to a progressive decline in ovarian
reserve, which has significant clinical significance for predicting reproductive function and planning
treatment and prevention strategies in patients of reproductive age after surgical interventions on the fallopian tubes.
