Клініко-патогенетичне обґрунтування прогнозу розвитку міоми матки: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина»

Abstract

Міома матки (ММ) – поширене доброякісне захворювання жіночих статевих органів, яке часто виявляється у жінок репродуктивного віку. Частота її діагностики варіює від 20 до 50 %, але значна кількість випадків може залишатися недіагностованою через безсимптомний перебіг. ММ є однією з основних причин гістеректомії, що призводить до втрати репродуктивної функції та розвитку психоемоційних порушень. Сучасні тенденції в лікуванні спрямовані на менш травматичні втручання. Останнім часом спостерігається «омолодження» міоми, що впливає на репродуктивний потенціал жінок і збільшує ризик безпліддя. Визначення темпів росту міоматозних вузлів є важливою діагностичною задачею, для чого активно застосовується ультразвукова доплерометрія, яка оцінює кровотік у судинах матки. Додатково вивчають епігенетичні та молекулярно-біологічні маркери, зокрема мікро-РНК, які відіграють важливу роль у розвитку міоми матки і можуть бути використані для покращення діагностики та лікування захворювання. Метою дослідження стало визначення ролі тканинної експресії мікроРНК та ступеня васкуляризації міоматозних вузлів у прогнозі темпів їх росту при симптомній міомі матки для раціонального вибору лікувальної тактики у жінок фертильного віку.

Uterine fibroids (UF) are a common benign disease of the female reproductive organs, frequently diagnosed in women of reproductive age. The incidence rate varies from 20 % to 50 %, though a significant number of cases may remain undiagnosed due to an asymptomatic course. UF is one of the leading causes of hysterectomy, which results in the loss of reproductive function and contributes to the development of psycho-emotional disorders. Current treatment trends are focused on less invasive interventions. In recent years, there has been a trend toward the "rejuvenation" of fibroids, which negatively affects women’s reproductive potential and increases the risk of infertility. Assessing the growth rate of fibroid nodules is an important diagnostic task, for which Doppler ultrasonography is widely used to evaluate uterine blood flow. Additionally, epigenetic and molecular-biological markers are being studied, particularly microRNAs, which play a key role in the pathogenesis of uterine fibroids and may contribute to improving the diagnosis and treatment of the disease. The aim of the study was to determine the role of tissue microRNA expression and the degree of vascularization of uterine fibroid nodules in predicting their growth rate in symptomatic uterine fibroids, in order to inform the rational selection of treatment strategies for women of reproductive age.