Пневмонія є однією з основних підстав госпіталізації дітей у розвинених країнах та провідною причиною
дитячої смертності у країнах, що розвиваються. Етіологія захворювання варіабельна та залежить від тяжкості перебігу
та діагностичних підходів, що робить необхідним узагальнення інформації щодо сучасних підходів діагностування та
лікування цієї патології. Мета роботи – оцінити та проаналізувати, за даними літературних джерел, актуальні проблеми
виявлення та лікування пневмонії у дітей з урахуванням етіологічних особливостей захворювання, змін у спектрі збудників
та труднощів мікробіологічної ідентифікації. У роботі застосовано комплексний підхід до вивчення сучасних підходів
діагностики та лікування пневмонії в дітей. Для збору та аналізу інформації використовували рецензовані публікації,
розміщені у базах даних PubMed, Scopus, Web of Science та Google Scholar. Показано, що рентгенографія органів грудної
клітки, яка використовується для діагностики пневмонії в дітей, обмежена в розмежуванні бактеріальної та вірусної
етіології. Застосування молекулярних методів покращує діагностику, проте їхня інтерпретація є складною через
присутність коменсальних мікроорганізмів. Уточненню діагнозу сприяє аналіз маркерів запалення, зокрема С-реактивного
білка (СРБ), прокальцитоніну (ПКТ), інтерлейкіну-6 (IL-6) та пресепсину. Установлено, що через труднощі збору
респіраторних зразків та обмежену чутливість мікробіологічних тестів у дітей важко ідентифікувати етіологічний
чинник, що робить необхідним застосування методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та серологічних досліджень.
Аналіз ефективності антибактеріальної та противірусної терапії дозволяє оптимізувати стратегії лікування та
зменшити ризик розвитку ускладнень. Отже, діагностичні та лікувальні підходи до пневмонії в дітей потребують
подальшої оптимізації з урахуванням змін у спектрі збудників. Перспективи подальших досліджень охоплюють розробку
точніших молекулярно-генетичних методів діагностики та індивідуальних стратегій лікування.
Pneumonia is one of the leading causes of hospitalization in children in developed countries and a major cause
of child mortality in developing nations. The etiology of the disease is variable and depends on the severity of the course and
diagnostic approaches, necessitating a synthesis of information on modern diagnostic and treatment strategies for this pathology.
The aim of this study is to evaluate and analyze, based on literature data, current challenges in the diagnosis and treatment of
pediatric pneumonia, considering etiological features, shifts in pathogen spectra, and difficulties in microbiological identification. A
comprehensive approach was applied to study modern diagnostic and treatment methods for pneumonia in children. Peer-reviewed
publications from PubMed, Scopus, Web of Science, and Google Scholar databases were used for data collection and analysis. It
was shown that chest X-ray, commonly used for diagnosing pneumonia in children, has limited specificity in distinguishing bacterial
from viral etiology. The use of molecular methods improves diagnostics; however, their interpretation is complicated by the presence of commensal microorganisms. Diagnosis can be refined by analyzing inflammatory markers, including C-reactive protein
(CRP), procalcitonin (PCT), interleukin-6 (IL-6), and presepsin. In children, identifying the etiological agent is challenging due to
difficulties in obtaining respiratory samples and the limited sensitivity of microbiological tests, necessitating the use of polymerase
chain reaction (PCR) and serological studies. Analysis of the efficacy of antibacterial and antiviral therapies helps optimize treatment strategies and reduce the risk of complications. Thus, diagnostic and therapeutic approaches to pediatric pneumonia require
further optimization, considering shifts in pathogen profiles. Future research prospects include the development of more precise
molecular-genetic diagnostic methods and personalized treatment strategies.
