Abstract:
Сучасні трансформації у сфері охорони здоров’я, зумовлені глобалізаційними викликами, пандемією, воєнними подіями та цифровізацією, засвідчили обмеженість традиційної моделі інвестування у людський капітал, яка зосереджується переважно на магістерській освіті та післядипломній підготовці медичних працівників. Такий підхід не враховує системний характер чинників впливу на кадрову стійкість, професійний розвиток, інноваційну активність та адаптивність медичного персоналу.
