The increasing prevalence of obesity within the general population necessitates the development of effective
rehabilitation strategies for post-myocardial infarction patients with excess body weight. The aim of this study was to
determine the impact of obesity on the functional recovery of patients undergoing rehabilitation following acute myocardial
infarction. The rehabilitation outcomes of patients experiencing their first-ever acute myocardial infarction were analysed.
These individuals had been admitted to a specialised cardiac intensive care and resuscitation unit, receiving treatment in
accordance with established clinical protocols. The cohort included patients with class I obesity as well as those with a
normal body weight. The rehabilitation programme lasted for three months and comprised physical activity, dietary habit
modification, psychological support, and educational interventions aimed at preventing cardiovascular diseases. Recovery
efficacy was assessed using body mass index, myocardial functional status, physical endurance level (six-minute walk
test), and quality of life (SF-36). The findings demonstrated a positive effect of the rehabilitation measures on patients’
functional recovery. However, it was confirmed that individuals with obesity exhibited less pronounced improvements in
quality of life (r=0.77; p<0.05), poorer adaptation to physical exertion, and slower recovery of haemodynamic parameters
compared with patients of normal weight. Excess body weight was found to complicate the rehabilitation process, reduce
its effectiveness, and prolong the recovery period. This underscores the rationale for a personalised rehabilitation approach
that takes into account the degree of heart failure, pre-morbid physical fitness, and comorbidities. The results obtained
may be applied to the development of individualised rehabilitation programmes aimed at improving treatment efficacy,
reducing complication risks, and enhancing quality of life in post-myocardial infarction patients.
Зростання частоти ожиріння у популяції зумовлює потребу у створенні ефективних методів реабілітації
постінфарктних хворих з надмірною вагою тіла. Метою дослідження було визначити, як ожиріння впливає
на функціональне відновлення пацієнтів, що проходять реабілітацію після перенесеного гострого інфаркту
міокарда. Були проаналізовані результати реабілітації хворих, що вперше у житті перенесли гострий інфаркт
міокарда та перебували у стаціонарному відділенні інтенсивної терапії та реанімації кардіологічного профілю,
отримуючи лікування відповідно до клінічних протоколів. Серед хворих були пацієнти з ожирінням І ступеня
та з нормальною вагою тіла. Програма реабілітації тривала три місяці й включала фізичну активність, корекцію
харчових звичок, психологічну підтримку та освітні заходи з профілактики серцево-судинних захворювань.
Ефективність відновлення оцінювали за індексом маси тіла, функціональним станом міокарда, рівнем фізичної
витривалості (тест 6-хвилинної ходьби) та якістю життя (SF-36). Результати дослідження засвідчили позитивний
вплив реабілітаційних заходів на функціональне відновлення хворих. Водночас було підтверджено, що пацієнти
з ожирінням мали менш виражене покращення якості життя (r = 0,77; p < 0,05), гіршу адаптацію до фізичних
навантажень та повільніше відновлення гемодинамічних параметрів порівняно з хворими, які мали нормальну
вагу. Виявлено, що надмірна маса тіла ускладнює процес реабілітації, знижує її ефективність та подовжує період
відновлення. Це підтверджує доцільність персоналізованого підходу до реабілітації, що враховує ступінь серцевої
недостатності, фізичну підготовку до захворювання та супутні патології. Отримані результати можуть бути
використані для розробки індивідуальних реабілітаційних програм, спрямованих на підвищення ефективності
лікування, зниження ризику ускладнень та покращення якості життя пацієнтів після інфаркту міокарда.
