Оцінка мікрофлори порожнини рота в осіб із вторинними біологічними ускладненнями дентальної імплантації

Abstract

Актуальність. Однією з основних причин втрати дентальних імплантатів своєї опорної функції в разі їх довгострокового функціонування (понад 10 років) як опор незнімних ортопедичних конструкцій для заміщення малих і середніх дефектів зубних рядів є періімплантит. На сьогодні признали роль пародонтогенів: Prevotella intermedia, Porphiromonas gingivalis, Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Treponema denticola, Porphirononas endodontalis, Fusobacterium nucleatum, Tonnerella foorsythia в деструктивних змінах як тканинах пародонта, так і періімплантних тканинах. Водночас питання, чи є мікробіом навколо імплантатів з ознаками періімплантиту специфічним для цієї ділянки, чи його можна розглянути як аналогічний, що міститься в запальних тканинах пародонта, а саме пародонтальних кишенях, є недостатньо вивченим. Мета нашої роботи – вивчити видовий і кількісний склад мікроорганізмів у тканинах навколо дентальних імплантатів із клінічними та R-генологічними ознаками періімплантиту, без ознак періімплантиту та в пародонтальних кишенях власних зубів пацієнтів, що понад 10 років використовують незнімні ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати для заміщення малих і середніх дефектів зубних рядів. Матеріали та методи дослідження. Було проведено обстеження 12 пацієнтів, які користувалися незнімними ортопедичними конструкціями з опорою на дентальні імплантати для заміщення малих і середніх дефектів зубних рядів понад 10 років. У всіх обстежених було діагностовано вторинні біологічні ускладнення (періімплантит), унаслідок чого ортопедичні конструкції втратили функціональну цінність (частково чи повністю). Вивчали кількісний і видовий склад таких пародонтопатогенів: Prevotella intermedia, Porphiromonas gingivalis, Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Treponema denticola, Porphirononas endodontalis, Fusobacterium nucleatum, Tonnerella foorsythia. Забір матеріалу проводили в пародонтальних кишенях, періімплантних тканинах навколо імплантатів з ознаками періімплантиту, періімплантній борозні навколо імплантатів без ознак періімплантиту. Визначення пародонтальної мікрофлори проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Результати дослідження та їх обговорення. T. forsythia і F. mucleafum були присутні у всіх досліджених тканинах в усіх обстежених. Найбільша кількість з усіх досліджених пародонтопатогенів була T. forsythia, на другому місці – P. endodontalis, при цьому у двох пацієнтів її не булаїо виявлено. Неможна говорити про провідну роль якогось мікроорганізму в деструктивних змінах у періімплантних тканинах, навколо яких було діагностовано періімплантит, і пародонтальних кишенях. Можна говорити про мікробну асоціацію, що призводить до цих змін. У комбінації T. forsythia, F. mucleafum, P. gingivalis, T. Denticola, що було виявлено у 9 обстежених (75 %), ми клінічно спостерігали найбільш глибокі деструктивні зміни в досліджених тканинах, що супроводжувалося рясними ексудативними виділеннями. У пацієнта, у якого поряд із наявністю T. forsythia, F. mucleafum були відсутні P. endodontalis, T. denticola, P. gingivalis, було діагностовано найменш виражені деструктивні зміни як у періімплантнх тканинах з ознаками періімплантиту (було діагностовано періімплантит II ступеня тяжкості), так і в пародоннтальних тканинах (було діагностовано пародонтит І ступеня). При цьому запальні процеси в цих тканинах не були яскраво виражені. Найбільш глибокі деструктивні зміни в досліджених тканинах ми діагностували в пацієнта, у якого був у наявності весь спектр досліджуваних пародонтопатогенів. У нього було діагностовано генералізований пародонтит ІІІ ступеня, періімплантит ІІІ ступеня важкості. Як із періімплантних тканин, так і з пародонтальних кишень були рясні ексудативні видалення. Треба відмітити, що як у пародонтальній кишені періімплантних тканин з ознаками періімплантиту, так і в періімплантній борозні були виділені однакові асоціації досліджуваних пародонтопатогенів. Для кожного пацієнта видовий склад мікроорганізмів в усіх досліджуваних ділянках порожнини рота був індивідуальним. Кількість мікроорганізмів у пародонтальній кишені, періімплантних тканинах з ознаками періімплантиту (співвідношення ПТ / ПК) відрізнявся незначно. Співвідношення кількісного складу мікроорганізмів у періімплантній борозні (були відсутні зміни в періімплантних тканинах, характерні для періімплантиту) і навколо імплантатів з ознаками періімплантиту значно відрізнялося, хоч видовий склад був однаковим. Висновки. Видовий склад мікроорганізмів у пародонтальній кишені, періімплантних тканинах з ознаками періімплантиту, періімплантній борозні ідентичний і в кожного обстеженого індивідуальний. Усі досліджувані пародонтопатогени були присутні тільки в одного обстеженого. Запальні процеси в тканинах пародонта, періімплантних тканинах навколо імплантатів з ознаками періімплантиту характеризуються обов’язковою присутністю T. forsythia, F. mucleafum. Найважчі деструктивно запальні процеси було діагностовано в обстежених за наявності P. gingivalis у комбінації з T. denticola (75 % обстежених), P. endodontalis (75 % обстежених) або з двома цими мікроорганізмами (66,6 %). Супротив періімпалантних тканин мікробної інвазії вищий, ніж тканей пародонта. На користь цього говорить те, що в періімплантній борозні імплантатів без ознаки періімплантиту були присутні пародонтопатогени, що і в пародонтальній кишені (хоч і у значно меншій кількості). Для розвитку періімплантиту потрібні фактори, що порушують цілісність пародонтальної борозни з подальшою мікробною інвазією. Видовий і кількісний склад мікробної асоціації пародонтальної кишені та періімпалантних тканин навколо імплантатів з ознаками пародонтиту ідентичний.

Relevance. One of the main reasons for the loss of Dental Implants of their supporting function during their long-term functioning (more than 10 years) as supports of fixed orthopedic structures for replacing small and medium defects in the dentition is peri-implantitis. To date, the role of periodontogens has been recognized: Prevotella intermedia, Porphiromonas gingivalis, Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Treponema denticola, Porphirononas endodontalis, Fusobacterium nucleatum, Tonnerella foorsythia in destructive changes in both periodontal and periimplant tissues. At the same time, the question of whether the microbe around implants with signs of peri-implantitis is specific to this area, or whether it can be considered as similar to that found in inflammatory periodontal tissues, namely periodontal pockets, is poorly understood. The purpose of our work. To study the specific and quantitative composition of microorganisms in the tissues around dental implants with clinical and R-genological signs of peri-implantitis, without signs of peri-implantitis and periodontal pockets of their teeth in patients who have been using fixed orthopedic structures based on dental implants for more than 10 years to replace small and medium defects in the dentition. Research materials and methods. We examined 12 patients who used fixed orthopedic structures based on dental implants to replace small and mediumsized defects in the dentition for more than 10 years. All the examined patients were diagnosed with secondary biological complications (peri-implantitis), as a result of which orthopedic structures lost their functional value (partially or completely). The quantitative and species composition of the following periodontopathogens (Prevotella intermedia, Porphiromonas gingivalis, Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Treponema denticola, Porphirononas endodontalis, Fusobacterium nucleatum, Tonnerella foorsythia) was studied. The material was collected in periodontal pockets, peri-implant tissues around implants with signs of peri-implantitis, and a peri-implant furrow around implants without signs of peri-implantitis. Periodontal microflora was determined by polymerase chain reaction (PCR). Research results and their discussion. T. forsythia and F. mucleafum was present in all the tissues examined in all those examined. The largest number of all periodontopathogens studied was T. forsythia, on the second P. endodontis, but it was not detected in two patients. It is impossible to talk about the leading role of any microorganism in destructive changes in the periimplant tissues around which periimplantitis was diagnosed and periodontal pockets. It is possible to talk about the microbial Association that leads to these changes. With a combination of T. forsythia, F. mucleafum, P. gingivalis, T.denticola was detected in 9 subjects (75%). We clinically observed the deepest destructive changes in the studied tissues, accompanied by abundant exudative secretions. In a patient who has an outfit with the presence of T. forsythia, F. mucleafum was missing P. endodontalis, T. denticola, P. gingivalis was diagnosed with the least pronounced destructive changes in both PERIimplantable tissues with signs of peri-implantitis (seconddegree peri-implantitis was diagnosed) and periodontal tissues (first-degree periodontitis was diagnosed). At the same time, inflammatory processes in these tissues were not pronounced. We diagnosed the deepest destructive changes in the studied tissues in a patient who had the full range of the studied periodontopathogens. He was diagnosed with generalized periodontitis of the third degree, peri-implantitis of the third degree of severity. Exudative deletions were plentiful from both periimplant tissues and periodontal pockets. It should be noted that as in the periodontal pocket of peri-implantable tissues with signs of peri-implantitis and peri-implantal furrow, the same associations of the studied periodontopathogens were identified. For each patient, the species composition of microorganisms in all the studied areas of the oral cavity was individual. The number of microorganisms in the periodontal pocket, peri-implant tissues with signs of peri-implantitis (PT/PC ratio) differed slightly. The ratio of the quantitative composition of microorganisms in the peri-implant sulcus (there were no changes in periimplant tissues characteristic of peri-implantitis) and around implants with signs of peri-implantitis significantly differed, although the species composition was the same. Conclusions. The species composition of microorganisms in the periodontal pocket, peri-implant tissues with signs of peri-implantitis, and peri-implant furrow is identical and individual for each examined person. All the studied periodontopathogens were present in only one examined person. Inflammatory processes in periodontal tissues, peri-implant tissues around implants with signs of periimplantitis are characterized by the obligatory presence of T. forsythia, F. mucleafum. The most severe destructive inflammatory processes were diagnosed in the examined patients in the presence of P. gingivalis in combination with T. denticola (75% of respondents) P. endodontalis (75% of those examined), or with two of these microorganisms (66.6%). The resistance of periimpalant tissues to microbial invasion is higher than that of periodontal tissues. This is supported by the fact that in the periimplant sulcus of implants without signs of peri-implantitis, periodontopathogens were present as in the periodontal pocket (although much smaller). For the development of peri-implantitis, factors that violate the integrity of the periodontal furrow with subsequent microbial invasion are necessary. The specific and quantitative composition of the microbial Association of the periodontal pocket and periimpalant tissues around implants with signs of periodontitis is identical.