Фіброзна форма гіпертрофічного гінгівіту в підлітків супроводжується оксидативним стресом і порушенням антимікробного потенціалу ротової рідини.
Відновлення активності каталази та лізоциму є ключовим завданням патогенетичної терапії. Мета дослідження – оцінка ефекту лікувального комплексу препаратів на біохімічні маркери – активність каталази
та лізоциму в ротовій рідині дітей із фіброзною формою гіпертрофічного гінгівіту. Матеріали та методи.
У дослідження включено 57 пацієнтів, розподілених
на основну (n = 31) та групу порівняння (n = 26). Усі
діти пройшли санацію та професійну гігієну; основна
група додатково отримувала лікувально-профілактичний комплекс з ангіогенними, антиоксидантними
й метаболічно активними компонентами. Активність
каталази та лізоциму визначали стандартними біохімічними методами до лікування, через 6 місяців, 1
та 2 роки. Статистично значущу відмінність між
альтернативними кількісними ознаками з розподілом, відповідним нормальному закону, оцінювали за
допомогою t-критерію Стьюдента. Різницю вважали
статистично значущою, якщо р < 0,01. Результати
дослідження. На момент включення каталаза була
знижена втричі, лізоцим – в 1,9 раза порівняно з нормою. Через 6 місяців в основній групі каталаза зросла
вдвічі (p < 0,01), лізоцим – в 1,67 раза; через 12 місяців обидва показники досягли фізіологічних значень
і утримувалися в межах норми до 24 місяців. У групі
порівняння тимчасове підвищення змінилося поверненням до вихідних рівнів. Висновки. Комплексна терапія
з використанням лікувально-профілактичного комплексу достовірно відновлює антиоксидантний і бактеріцидний захист слини, забезпечуючи тривалу стабілізацію біохімічних маркерів у дітей із фіброзним
гіпертрофічним гінгівітом.
The fibrous form of hypertrophic gingivitis in adolescents
is accompanied by oxidative stress and a diminished
antimicrobial potential of oral fluid. Restoration of
catalase and lysozyme activity is therefore a pivotal goal of
pathogenetically oriented therapy.The purpose of the study
was to evaluate the effect of a multi-component therapeutic
regimen on the biochemical markers catalase and lysozyme
in the saliva of children with fibrous hypertrophic gingivitis.
Materials and methods. Fifty-seven patients aged
12–14 years were enrolled and allocated to a main group
(n = 31) and a comparison group (n = 26). All participants
underwent oral sanitation and professional prophylaxis;
the main group additionally received a therapeuticprophylactic complex containing angiogenic, antioxidant
and metabolically active agents. Salivary catalase and
lysozyme activities were measured by standard biochemical
methods at baseline, 6 months, 1 year and 2 years. A
statistically significant difference between alternative
quantitative features with a distribution corresponding
to the normal law was evaluated using Student’s t-test.
The difference was considered statistically significant at
p < 0.01. Research results. At baseline, catalase activity
was three-fold lower and lysozyme activity 1.9-fold lower
than normative values. After 6 months, catalase in the main
group doubled (p < 0.01) and lysozyme rose 1.67-fold; after
12 months both parameters reached physiological ranges
and remained stable through 24 months. In the comparison
group, an initial rise was transient, with values returning
to baseline by the end of follow-up. Conclusions. The
combined therapeutic approach incorporating the proposed
complex reliably restores the antioxidant and bactericidal
capacities of saliva, ensuring long-term stabilisation of key
biochemical markers in children with the fibrous form of
hypertrophic gingivitis.
