Психосоматичні розлади в підлітків з функціональними порушеннями шлунково-кишкового тракту (огляд літератури)

Abstract

Функціональні гастроінтестінальні розлади (далі – ФГІР) у підлітковому віці є важливою медико-соціальною проблемою, яка потребує міждисциплінарного підходу. За даними останніх досліджень, в Україні в структурі захворюваності дітей шкільного віку хвороби шлунково-кишкового тракту становлять 49,97 на 1 000 дітей, а в деяких регіонах країни цей показник сягає 52,97. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту (далі – ШКТ) визнані самостійною нозологічною формою і розглядаються як психосоціальні захворювання. Проведені епідеміологічні дослідження показують, що поширеність ФГІР серед дітей коливається в межах 13–29 % залежно від регіону, методу оцінки та вікової групи. У підлітковій популяції ці показники особливо високі через підвищену психоемоційну вразливість. Це має особливе значення в період статевого дозрівання, коли більша частина підлітків має значні психологічні зміни, які впливають на соматичне здоров’я. Доведено, що тривалий психоемоційний стрес, тривожні й депресивні розлади можуть бути тригерами або модифікаторами перебігу функціональних розладів ШКТ. Тобто психосоматичні розлади є наслідком складної взаємодії між психологічними факторами та фізіологічними процесами. Водночас самі гастроінтестинальні симптоми можуть викликати вторинні психоемоційні реакції, формуючи замкнене патологічне коло. Метою статті є висвітлення сучасних уявлень про психосоматичні розлади в підлітків з функціональними порушеннями ШКТ, їх патофізіологічні механізми, діагностичні підходи та можливості мультидисциплінарної корекції. Що стосується діагностики психосоматичних розладів у підлітків із ФГІР, то вона базується на комплексному підході, який містить клінічну, психологічну, функціональну та соціальну оцінку. Діагностичні дослідження при ФГІР повинні бути індивідуалізовані відповідно до інформації, отриманої під час збору анамнезу та проведеного фізичного обстеження дитини. Своєчасність оцінювання відповідності норм розвитку психологічного та функціонального стану дитини важлива насамперед задля раннього виявлення можливих відхилень, планування своєчасних психологічних, педагогічних, медичних заходів.

Functional gastrointestinal disorders (FGIDs) in adolescence represent a significant medical and social problem requiring a multidisciplinary approach. According to recent studies, in Ukraine, gastrointestinal diseases account for 49.97 per 1,000 children of school age, and in some regions, this figure reaches 52.97. Functional gastrointestinal disorders (GI tract disorders) are recognized as an independent nosological entity and are regarded as psychosocial diseases. Epidemiological studies demonstrate that the prevalence of FGIDs among children ranges from 13 % to 29 %, depending on the region, assessment methods, and age group. In the adolescent population, these indicators are particularly high due to increased psycho-emotional vulnerability. This is especially relevant during puberty, when most adolescents experience profound psychological changes that affect somatic health. It has been proven that prolonged psycho-emotional stress, anxiety, and depressive disorders can act as triggers or modifiers of the course of functional gastrointestinal disorders. In other words, psychosomatic disorders arise as a consequence of the complex interaction between psychological factors and physiological processes. At the same time, gastrointestinal symptoms themselves can provoke secondary psycho-emotional reactions, thus forming a vicious pathological cycle. The aim of this article is to highlight current concepts regarding psychosomatic disorders in adolescents with functional gastrointestinal disturbances, their pathophysiological mechanisms, diagnostic approaches, and possibilities for multidisciplinary correction. As for the diagnosis of psychosomatic disorders in adolescents with FGIDs, it is based on a comprehensive approach that includes clinical, psychological, functional, and social evaluation. Diagnostic investigations in FGIDs should be individualized in accordance with the information obtained from the patient’s history and physical examination. Timely assessment of the correspondence between psychological development and functional status is of primary importance for early detection of potential deviations, as well as for planning timely psychological, pedagogical, and medical interventions.