Impact of state health prevention financing programs on the activities of health protection environments in Ukraine

Abstract

The article examines the features of the application of correlation-regression analysis to identify the impact of state health prevention financing programs on the activities of health protection entities in Ukraine. The study used single-factor cubic regression models, which allow for a more flexible representation of the nonlinear relationship between the independent variable (the amount of state funding or net profit) and the dependent variable (the amount of preventive services provided). The least squares method was used to calculate the model parameters that minimize the sum of the deviations of empirical data from theoretical values. The results obtained confirm the high level of correlation between the increase in the volume of public investments and the positive dynamics of preventive measures, which indicates the effectiveness of the targeted allocation of funds. Analysis of the Fisher criterion made it possible to establish the adequacy of the constructed regression models and their predictive capabilities. It was found that the growth of the net profit of medical institutions also contributes to improving the quality and expanding the range of preventive services. At the same time, in situations of insufficient profitability, public funding acquires special importance, compensating for limited resources and ensuring the basic level of preventive measures. The results of the study can become the basis for the formation of effective public policies aimed at optimizing financial resources and improving the overall health of the population. In particular, the application of these methods allows for identifying points of maximum and minimum impact, determining possible threshold values of indicators and adjusting investment strategies in prevention accordingly. Thus, the presented methodological tools contribute to a more complete understanding of the impact of economic variables on the spheres of health care and form the basis for further research. This allows for better integration of preventive initiatives into strategic planning for the development of the healthcare sector.

У роботі досліджено особливості застосування кореляційно-регресійного аналізу для виявлення впливу державних програм фінансування профілактики здоров’я на діяльність суб’єктів господарювання в галузі охорони здоров’я України. У рамках проведеного дослідження використано однофакторні кубічні регресійні моделі, що дають змогу більш гнучко відображати нелінійну залежність між незалежною змінною (обсяг державного фінансування чи чистий прибуток) і залежною змінною (обсяг наданих профілактичних послуг). За допомогою методу найменших квадратів розраховано параметри моделі, які мінімізують суму відхилень емпіричних даних від теоретичних значень. Отримані результати підтверджують високий рівень кореляції між збільшенням обсягів державних інвестицій і позитивною динамікою профілактичних заходів, що свідчить про ефективність цільового спрямування коштів. Аналіз критерію Фішера дав змогу встановити адекватність побудованих регресійних моделей та їхні прогностичні можливості. Установлено, що зростання чистого прибутку медичних закладів також сприяє підвищенню якості й розширенню спектра профілактичних послуг. Водночас, у ситуаціях недостатнього рівня прибутковості державне фінансування набуває особливої ваги, компенсуючи обмежені ресурси та забезпечуючи базовий рівень профілактичних заходів. Результати дослідження можуть стати основою для формування ефективних державних політик, спрямованих на оптимізацію фінансових ресурсів і підвищення загального рівня здоров’я населення. Зокрема, застосування цих методів дозволяє ідентифікувати точки максимального та мінімального впливу, визначити можливі порогові значення показників і відповідно коригувати стратегії інвестування в профілактику. Отож, представлений методичний інструментарій сприяє більш повному розумінню впливу економічних змінних на галузь охорони здоров’я та формує основу для подальших досліджень. Завдяки цьому можна досягти кращої інтеграції профілактичних ініціатив у стратегічне планування розвитку медичної галузі.