Сучасні підходи та практики оцінювання болю новонароджених (огляд літератури)

Abstract

Біль у неонатальному віці може мати довгострокові наслідки для фізичного, психічного й емоційного розвитку дитини, що обґрунтовує необхідність точного оцінювання й ефективного контролю больового синдрому. Розглянуто різні підходи до виявлення болю в новонароджених, зокрема в недоношених, які виявляють підвищену чутливість до больових стимулів через незрілість нервової системи. Мета – проаналізувати наукові дані щодо причин розвитку, клінічних проявів і сучасних практик оцінювання болю в новонароджених. Проаналізовано методи оцінювання болю, у т.ч. суб’єктивні та об’єктивні шкали, такі як N-PASS, NIPS, CRIES, COMFORTneo та PIPP-R. Обговорено труднощі стандартизації цих інструментів, зумовлені індивідуальними особливостями реакцій новонароджених. Висвітлено вплив болю на фізіологічні показники, такі як частота серцевих скорочень, артеріальний тиск і сатурація, а також на поведінкові прояви, у т.ч. плач і міміку, та нейророзвиток, що підтверджено результатами сучасних досліджень. Розглянуто новітні технології оцінювання болю, зокрема, біопсихометричні методи, такі як аналіз варіабельності серцевого ритму, електроенцефалографія та спектроскопія в ближньому інфрачервоному діапазоні. Описано нефармакологічні методи ведення болю, у т.ч. грудне вигодовування, метод «мати-кенгуру» і введення сахарози, а також фармакологічні підходи, такі як застосування опіоїдів і місцевих анестетиків. Також приділено увагу етичним аспектам і мультидисциплінарному підходу до догляду за новонародженими, які зазнають болючих процедур. Окреслено потребу в регулярному навчанні медичного персоналу та оновленні клінічних протоколів для підвищення якості медичної допомоги. Висновки. Ефективне управління болем неможливе без своєчасної та точної його оцінки. Для впровадження сучасних методів і підходів необхідно постійно підвищувати кваліфікацію медичних працівників, оновлювати клінічні протоколи та забезпечувати доступ до новітніх діагностичних засобів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Pain experienced during the neonatal period may have long-term consequences for a child’s physical, mental, and emotional development, justifying the need for accurate pain assessment and effective management of pain syndromes. The study explores various approaches to identifying pain in newborns, particularly in preterm infants, who exhibit heightened sensitivity to painful stimuli due to the immaturity of their nervous system. The aim – to analyze scientific data on the causes of development, clinical manifestations and current practices of pain assessment in newborns. The article analyzes pain assessment methods, including subjective and objective scales such as N-PASS, NIPS, CRIES, COMFORTneo, and PIPP-R. Challenges in standardizing these tools, driven by individual variations in neonatal responses, are discussed. The impact of pain on physiological parameters, such as heart rate, blood pressure, and oxygen saturation, as well as on behavioral manifestations, including crying and facial expressions, and neurodevelopment, is examined, supported by findings from recent studies. Advanced technologies for pain assessment, including biobehavioral methods such as heart rate variability analysis, electroencephalography, and near-infrared spectroscopy, are reviewed. Non-pharmacological pain management strategies, such as breastfeeding, the Kangaroo Mother Care method, and sucrose administration, are described, alongside pharmacological approaches, including the use of opioids and local anesthetics. The article also addresses ethical considerations and the importance of a multidisciplinary approach to caring for newborns undergoing painful procedures. The need for ongoing training of healthcare professionals and updates to clinical protocols to enhance the quality of care is outlined. Conclusion. Effective pain management is impossible without timely and accurate pain assessment. To implement modern methods and approaches, it is necessary to constantly improve the qualifications of medical professionals, update clinical protocols, and ensure access to the latest diagnostic tools. The authors declare no conflict of interest.