Міждисциплінарні шляхи інтеграції знань з латинської та англійської мов у навчанні медичної термінології

Abstract

У статті проаналізовано міждисциплінарні підходи до інтеграції латинської та англійської мов у формуванні медичної термінологічної компетентності студентів медичних університетів. Обґрунтовано, що традиційне роздільне викладання цих дисциплін спричиняє фрагментарність термінологічних знань, натомість когнітивно-семантична інтеграція сприяє формуванню цілісної системи професійних понять. Теоретичною основою дослідження є постнекласична освітня парадигма, когнітивно-комунікативний підхід і технологія CLIL. Запропонована модель включає аналітичний, інтеграційний, комунікативний та рефлексивний блоки.

У роботі описано практичні інструменти інтегрованого навчання: етимологічні карти, контекстуальні вправи, моделювання клінічних діалогів та case-based learning, а також використання цифрових ресурсів — інтелект-карт, інтерактивних глосаріїв і корпусів. Зазначено, що такі методи активізують когнітивні процеси, поглиблюють розуміння терміноелементів і забезпечують практичне засвоєння термінології. Доведено, що інтеграція латинської та англійської мов формує термінологічну свідомість, когнітивну гнучкість, комунікативну компетентність та готовність студентів до міжнародного професійного середовища.

The article examines interdisciplinary approaches to the integration of Latin and English in the development of medical terminology competence among medical students. It is argued that the traditional separation of language courses results in fragmented terminological knowledge, whereas cognitive-semantic integration supports the formation of a coherent system of medical concepts. The research is grounded in the post-nonclassical educational paradigm, the cognitive-communicative approach, and CLIL methodology. The proposed instructional model consists of analytical, integrative, communicative, and reflective components.

The study outlines practical tools for integrated teaching: etymological mapping, contextual clinical exercises, doctor–patient dialogue simulations, and case-based learning, as well as the use of digital instruments including mind-mapping platforms, interactive glossaries, and corpus resources. These strategies enhance cognitive engagement, deepen understanding of term formation, and promote practical language application. The findings demonstrate that integrating Latin and English fosters terminological awareness, cognitive flexibility, professional communication skills, and readiness for international medical practice.