The aim of the work was to study the severity of pain after
laparoscopic cholecystectomy in patients using paracetamol, dexketoprofen, and nefopam during
anesthesia. Laparoscopic cholecystectomy was performed in 136 patients with acute cholecystitis.
Patients were randomized into 3 groups. The scheme of multimodal analgesia in patients of the 2nd
and 3rd groups included paracetamol, dexketoprofen and nefopam with infiltration anaesthesia
using bupivacaine and ropivacaine. The severity of postoperative pain in patients was determined
within 2 days after surgery. The efficacy of multimodal analgesia scheme using paracetamol,
dexketoprofen and nefopam hydrochloride during laparoscopic cholecystectomy was established.
The efficacy of the applied multimodal analgesia scheme is confirmed by adequate primary and
secondary treatment results and significant suppression of the severity of the pain syndrome. The
authors consider the data obtained to be a clinical basis for the feasibility of further testing the
clinical effects of the applied anesthetic management scheme during laparoscopic operations for
acute gallbladder damage.
Мета роботи - дослідження вираженості больової
реакції після перенесеної лапароскопічної холецистектомії у хворих шляхом застосування
при анестезіологічному забезпеченні операції парацетамолу, декскетопрофену та нефопаму.
Лапароскопічну холецистектомію виконували у 136 хворих на гострий холецистит. Залежно
від особливостей анестезіологічного забезпечення оперативного втручання хворі були
рандомізовані на 3 групи. До складу мультимодальної аналгезії у хворих 2-ї та 3-їх груп
включали введення парацетамолу, декскетопрофену та нефопаму із інфільтраційною
анестезією розчинами бупівакаїну та ропівакаїну. Протягом 2 діб після операції у пацієнтів
визначали вираженість післяопераційного болю. Встановлено ефективність схеми
мультимодальної аналгезії при вживанні парацетамолу, декскетопрофену і нефопаму
гідрохлориду при виконанні лапароскопічної холецистектомії. Ефективність застосованої схеми мультимодальної аналгезії підтверджена адекватними первинними та вторинними
результатами лікування та суттєвим пригніченням вираженості больового синдрому.
Отримані дані автори вважають клінічним підґрунтям доцільності подальшого тестування
клінічних ефектів застосованої схеми анестезіологічного менеджменту при
лапароскопічних операціях з приводу гострого ураження жовчного міхура.
