Кліматичні фактори як чинник поширення алергічних захворювань

Abstract

The purpose: assess the impact of climatic factors (temperature, humidity, wind load, pollen level, and air pollution) on the spread and manifestation of allergic diseases among the socially active population (aged 16–40) in the southern regions of Ukraine and to identify effective preventive approaches. Materials and methods: an empirical sociological study (questionnaires and interviews) was conducted among 75 respondents aged 16–40 y.o.; descriptive and comparative statistical processing of responses was performed. Results: 47.8% of participants had allergic manifestations, another 38.3% had episodic symptoms without a confirmed diagnosis; chronic allergic disease was established in 13.9%. The leading triggers were air pollution (52.7%), household allergens (24.3%), plant pollen (17%), and fungal spores (6%). The peak of exacerbations occurs in spring and summer. The most common manifestations: dermatological (50.6%) and respiratory (39.3%), less often — systemic (27%) and ophthalmological (20.3%). 24.3% of respondents sought medical help; 75.7% did not consult a doctor or self-medicated. Conclusions: a combination of climatic and urbanization factors increases allergen exposure and the risk of exacerbations. Appropriate individual measures (pollen and air quality monitoring, activity planning, use of HEPA filters, barrier measures, preventive antihistamines) and public initiatives (educational campaigns, expansion of access to ASIT, development of allergy services, municipal pollen monitoring services) are recommended.

Мета роботи: оцінити вплив кліматичних чинників (температури, вологості, вітрового навантаження, рівня пилку та забруднення повітря) на поширення та прояви алергічних захворювань серед соціально активної групи населення (16–40 років) південних регіонів України та визначити ефективні профілактичні підходи. Матеріали та методи: проведено емпіричне соціологічне дослідження (анкетування та інтерв’ювання) 75 респондентів віком 16–40 років; здійснено описову та порівняльну статистичну обробку відповідей. Результати: 47,8% учасників мали алергічні прояви, ще 38,3% — епізодичні симптоми без підтвердженого діагнозу; хронічне алергічне захворювання встановлено у 13,9%. Провідні тригери: забруднене повітря (52,7%), домашні алергени (24,3%), пилок рослин (17%), грибкові спори (6%). Пік загострень припадає на весну – літо. Найчастіші прояви: дерматологічні (50,6%) і респіраторні (39,3%), рідше — системні (27%) та офтальмологічні (20,3%). По медичну допомогу зверталися 24,3% респондентів; 75,7% не консультувалися або займалися самолікуванням. Висновки: поєднання кліматичних та урбанізаційних чинників підсилює алергенне навантаження і ризик загострень. Доцільні індивідуальні заходи (моніторинг пилку й якості повітря, планування активностей, використання HEPA-очищувачів, бар’єрних засобів, профілактичні антигістамінні) та суспільні ініціативи (освітні кампанії, розширення доступу до АСІТ, розвиток алергологічної служби, муніципальні сервіси пилкового моніторингу). Робота підкреслює потребу міждисциплінарного підходу та подальших досліджень.