Стан антиоксидантного захисту та доцільність заходів його корекції у складі лікування гіперглікемії й екскреторної панкреатичної недостатності

Abstract

Oxidative stress is an imbalance between the concentration of released reactive oxygen species and the activity of the body's antioxidant system. In practice, not only etiotropic, pathogenetic, but also symptomatic treatment of the patient may be ineffective without taking into account the correction of oxidative stress. The aim is to assess the state of antioxidant protection, to verify the effectiveness of the use of the drug phenibut and its combination with a course of acupressure as factors for the correction of antioxidant disorders to enhance the standardized therapy of type 2 diabetes mellitus with excretory pancreatic insufficiency. Materials and methods. In 45 patients with a combination of the pathologies considered, antioxidant protection (superoxide dismutase and reduced glutathione) was studied several times during standardized and combined treatment. Results and discussion. A decrease in antioxidant protection parameters was found in the study group: superoxide dismutase – (39,92±0,45) units/ml; reduced glutathione – (39,34±0,53) mmol/l. A month after the start of standardized therapy, an increase in these indicators was observed by 9,19% and 9,59%, respectively. However, in the long term (6 months), no positive dynamics were detected. Additional use of phenibut by patients led to an increase in antioxidant protection indicators by an average of 51,05%. After 6 months from the start of combined treatment, the dynamics of the parameters slowed down, but retained their direction and reliability. Strengthening drug treatment of oxidative stress with reflexotherapy after 1 month. caused a significant improvement in antioxidant defense values: an increase in superoxide dismutase by 55,55% and reduced glutathione by 57,63%. Their achieved values did not significantly differ from the control group and were maintained in the long term. Conclusions. Standardized treatment of comorbidity of diabetes and excretory pancreatic insufficiency resulted in a slight improvement in antioxidant protection, in contrast to the study subgroups with additional use of phenibut and, especially, the combination of drug treatment with acupressure courses.

Оксидативний стрес є дисбалансом між концентрацією вивільнених активних форм кисню й активністю антиоксидантної системи організму. На практиці не тільки етіотропне, патогенетичне, але й симптоматичне лікування пацієнта може виявитись малоефективним без урахування корекції оксидативного стресу. Мета дослідження. Оцінити стан антиоксидантного захисту перевірити ефективність вживання препарату фенібуту та його поєднання із курсом акупресури у якості факторів корекції антиоксидантних порушень для посилення стандартизованої терапії цукрового діабету 2-го типу із екскреторної панкреатичної недостатності. Матеріали та методи. У 45 пацієнтів із поєднанням розглянутих патологій кількаразово проведено вивчення антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази та відновленого глутатіону) під час стандартизованого та комбінованого лікування. Результати й обговорення. Встановлено зниження параметрів антиоксидантного захисту у досліджуваній групі: супероксиддисмутаза – (39,92±0,45) од./мл; відновлений глутатіон – (39,34±0,53) ммоль/л. Через місяць від початку стандартизованої терапії спостерігалось підвищення даних показників на 9,19 % і 9,59 %, відповідно. Однак у довгостроковій перспективі (6 міс.) позитивної динаміки не виявлено. Додаткове вживання пацієнтами фенібуту призвело до підвищення показників антиоксидантного захисту у середньому на 51,05 %. Через 6 міс. від початку комбінованого лікування динаміка параметрів уповільнилась, але зберегла спрямованість і достовірність. Посилення медикаментозного лікування оксидативного стресу рефлексотерапевтичною методикою через 1 міс. викликало істотне покращення значень антиоксидантного захисту: спостерігалося підвищення супероксиддисмутази на 55,55 %, відновленого глутатіону – на 57,63 %. Їх досягнуті значення достовірно не відрізнялися від контрольної групи та утримувались у довгостроковій перспективі. Висновки. Стандартизоване лікування коморбідності діабету і екскреторної панкреатичної недостатності призвело до незначного покращення антиоксидантного захисту, на відміну від дослідних підгруп із додатковим вживанням фенібуту та, особливо, поєднання медикаментозного лікування із курсами акупресури.