Probiotic sanitation of the abdominal cavity in the treatment of disseminated peritonitis

Abstract

The aim of the study was to determine the effectiveness of probiotic sanitation of the abdominal cavity in the treatment of disseminated peritonitis. Materials and methods. The study included 98 patients with disseminated peritonitis. Patients were divided into 3 groups. Group I (main group) included 31 patients in whom the abdominal cavity was cleaned with a 5% solution of probiotic disinfectant. Group II (comparison group) consisted of 32 patients, in whom the abdominal cavity was cleaned with a solution of the sorbent “Enterosgel”. Group III (placebo control group) included 35 patients in whom the abdominal cavity was cleaned with 0.9% NaCl solution. In order to determine the level of intoxication and the dynamics of peritonitis, we determined the functional activity of phagocytic cells of peripheral blood. Results. Sanitation of the abdominal cavity with probiotic disinfectants in patients of Group I caused a decrease in the manifestations of endogenous intoxication already on the 3rd day of the study. These trends contributed to the optimization of the functional activity of neutrophil granulocytes and their bactericidal properties. A tendency to restore the function of monocytes was established. In patients of Group II, a positive dynamic of the studied indicators was noted on day 7 of the study. While in patients of Group III, these changes did not have a clearly pronounced positive dynamic throughout the study. Conclusions. The study showed that the use of probiotic disinfectants for the sanitation of the abdominal cavity is an effective treatment for disseminated peritonitis, which significantly improves the treatment outcomes of such patients.

Дослідження включило 98 пацієнтів з розповсюдженим перитонітом, які були розподілені на 3 групи. В групу І (основну) увійшов 31 пацієнт, якому санацію черевної порожнини проводили 5% розчином пробіотичного дезінфектанту, групу ІІ (групу порівняння) становили 32 пацієнти, санацію проводили розчином сорбенту «Ентеросгель». В групу ІІІ (плацебо-контроль) увійшли 35 пацієнтів, яким санацію проводили 0,9% розчином NaCl. Визначали функціональну активність фагоцитуючих клітин. У хворих групи І зниження проявів ендогенної інтоксикації виявили вже на 3-тю добу дослідження. У хворих групи ІІ позитивна динаміка досліджуваних показників відзначалася на 7-му добу дослідження. Тоді як у хворих групи ІІІ такі зміни не мали чітко вираженої позитивної динаміки.