Abstract:
Термін «емоційне вигоряння» відноситься до стану постійної
втоми, незадоволеності трудовою діяльністю, а далі — виснаження,
яке виникає у осіб, здебільше зайнятих роботою з іншими людьми.
Вигоряння починається зі стресу, який є результатом невідповідності
між очікуваннями та ідеалами людини, з одного боку, та суворою реальністю повсякденного професійного життя, з іншого. Поступово
людина починає переживати емоційне напруження і змінювати своє
ставлення до роботи та людей, з якими вона працює, психологічно та
фізично знемагає, якість її роботи погіршується.
До синдрому емоційного вигоряння особливо схильні представники професій, що допомагають, у тому числі медичні працівники.
До його виникнення призводять несприятливі обставини на робочому
місці, такі як підвищене навантаження, особливо емоційне, відсутність
професійного зростання, монотонність роботи тощо. У роботі медичного персоналу середньої ланки сильну психоемоційна напруга спричинена взаєминами з пацієнтами, які знаходяться у важкому стані, відчувають біль, виражають тривогу, гнів та інші інтенсивні емоції.
