Проблема концепту-метафори є вічно актуальною, дискусії
йдуть з давнини до сьогодення, з плином тієї чи іншої доби, змінюючи термінологію, але без
зміни сутності дискусії щодо її концептуальних, наукових, метафізичних, художніх сенсів.
Дослідження саме концептуальної метафори сьогодні є однією з найактуальніших тем
концептуальної лінгвістики і теорії пізнання, але метафізичні та діалектичні сенси проаналізовано недостатньо.
Мета статті дослідити метафізичні та діалектичні сенси концепту-метафори, можливості зняття діалектичних протиріч всередині концепту – метафори задля подальшої конкретизації і застосування результатів аналізу щодо концептів-метафор феноменологічного
дискурсу («трансцендентальне Его» та «потік свідомості»).
Методи дослідження: лінгво-філософський, компаративний, діалектичний, історико-філософський, гегелівське Аufheben, когнітивної лінгвістики, інтерпретації, герменевтичний.
Результати дослідження. В статті ми розглянули метафізичні та діалектичні сенси
у складі концептуальної метафори, а також можливості зняття діалектичних протиріч через застосування гегелівського Аufheben між поняттєвою сталою складовою, яку називаємо
концептом, та ірраціональною надреальною складовою, яка актуалізує творчий потенціал
свідомості.
Ми звернулись до першопочаткових досліджень метафори Аристотелем та іншими античними філософами і дійшли висновку про усвідомлення неоднозначності метафоричного розуміння у філософії. Метафора пройшла шлях від розуміння як суто риторичної функції у складі
софістичної та повсякденної мови до її аналізу у складі філософії мови та отримала сучасну
назву концептуальної метафори або концепту-метафори.
Аналітична частина статті щодо взаємодії концептуальної та творчої складових метафори обумовлені необхідністю дослідити сенси конкретних концептів-метафор феноменологічного дискурсу («потік свідомості», «трансцендентальне Его»).
Висновки. Концепту-метафорі властиві метафізичний та діалектичний сенси, які створюють сенсові напруження через протиставлення та збагачуються додатковими сенсами,
розкривають її метафізичний і феноменологічний потенціали. Концепт-метафору відрізняє
здатність поєднувати метафізичні, діалектичні, раціоналістичні, універсальні сенси разом
з художнім творчим розумінням. Ми дійшли висновку, що ментальні властивості метафори
вбудовані у її особливу структуру, що метафора діє не лише на рівні риторичної фігури мовлення, але й на рівні мислення. Заради підкреслення її раціональної складової з багатьма сенсами,
використовується поняття концептуальної метафори, що ми демонструємо на прикладі
феноменологічних універсальних концептів-метафор «потоку свідомості» та «трансцендентального Его».
The problem of the concept-metaphor is eternally relevant, discussions go from antiquity to the present, whith the passage of a particular era, changing the terminology, but without changing the essence of the discussion regarding its conceptual, scientific, metaphysical, and artistic meanings. The study of conceptual metaphor is one of the most relevant topics in conceptual linguistics and cognitive theory today, but the metaphysical and dialectical senses have not been analyzed sufficiently. The aim of the article is to explore the metaphysical and dialectical meanings of the conceptmetaphor, the possibilities of removing dialectical contradictions withing the concept-metaphor for further concretization and application of results of the analysis regarding the concept-metaphor og phenomenological discourse (“stream of consciousness”, “transcendental Ego”). Methods of research: linguo-philosophical, comparative, dialectical, historical-philosophical, Hegel’s Аufheben, cognitive linguistics, interpretation, hermeneutic. Results of research. In the article we examined metaphysical and dialectical meanings in the composition of a conceptual metaphor, as well as the possibilities of removing dialectical contradictions through the application of Hegel’s Аufheben between the conceptual constant component, which we call the concept, and the irrational surreal component, which actualizes the creative potential of consciousness. We turned to the unitial studies of metaphor by Aristotle and other ancient philosophers and came to the conclusion of an awareness of the ambiguity of metaphorical understanding in philosophy. Metaphor has gone from being understood as a purely rhetorical function within sophistic and everyday language to its analysis within the philosophy of language and has received the modern name of conceptual metaphor or concept-metaphor. The analytical part of the article on the interaction of the conceptual and creative components of metaphor is due to the need to explore the meanings of specific concepts-metaphors of phenomenological discourse (“stream of consciousness”, “transcendental Ego”). Conclusions. The concept-metaphor is characterized by metaphysical and dialectical meanings, which create semantic tension through opposition and are enriched with additional meanings, revealing its metaphysical and phenomenological potentials. A concept-metaphor is distinguished by its ability to combine metaphysical, dialectical, rationalistic, universal meanings which artistic creative understanding. We have concluded that the mental properties of metaphor are built into its special structure, that metaphor operates not only at the level of a rhetorical figure of speech, but also at the level of thinking. In order to emphasize its rational component whith many meanings, the notion of a conceptual metaphor is used, which we demonstrate on the example of the phenomenological universal concepts-metaphors of the “stream of consciousness” and the “transcendental Ego”.
