Abstract:
Дерматоскопія на сьогодні є невід’ємною складовою дослідження шкіри, її
придатків та слизових оболонок, морфологічні особливості яких залишаються
недоступними для оцінки при стандартному клінічному огляді. Поєднання
оптичного збільшення з поляризованим або неполяризованим освітленням дає
змогу детально візуалізувати колірні, структурні й архітектурні характеристики
епідермісу, дермо-епідермального з’єднання та поверхневих шарів дерми.
Завдяки високій діагностичній інформативності метод став ключовим
інструментом раннього виявлення злоякісних і передзлоякісних новоутворень, а
також запальних, інфекційних та паразитарних дерматозів.
Мета та методи
Метою роботи було узагальнити сучасні напрями дерматоскопії, визначити
їхні об’єкти дослідження та характерні дерматоскопічні ознаки. Для досягнення
поставленої мети проведено аналітичний огляд актуальної літератури та власних
клінічних спостережень, з використанням класифікації за анатомічними зонами
та спектром клінічних завдань. Отримані дані систематизовані у вигляді таблиці,
що містить спеціалізовані напрями дерматоскопії: трихоскопію, мукоскопію,
оніхоскопію, ентомодермоскопію та інфламоскопію.
