Імунодефіцитні стани та дисбіоз кишечнику призводять до системних порушень гомеостазу, що супроводжуються розвитком запалення й оксидативного стресу. У таких умовах характерним є підвищення маркерів запалення та ендогенної інтоксикації – зокрема, зростає активність нейтрофільної еластази і рівень малонового діальдегіду (МДА), – а також ознаки холестатичного ураження печінки, які
проявляються підвищенням активності лужної фосфатази (ЛФ).
Мета дослідження. Оцінити вплив лікувально-профілактичного комплексу препаратів з антиоксидантною, імуностимулювальною, ранозагоювальною та протизапальною дією на маркери запалення (нейтрофільна еластаза, МДА) і холестазу (лужна фосфатаза) у щурів за умов експериментального імунодефіциту та дисбіозу кишечнику.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на 30 статевозрілих щурах-самцях лінії Wistar, яких
розподілено на три групи: інтактну (n = 10), групу з моделюванням імунодефіциту та дисбіозу (n = 10)
та групу з поєднаною патологією, якій протягом 30 діб вводили лікувальний комплекс (n = 10).
Імунодефіцит моделювали циклофосфаном (50 мг/кг, дві внутрішньом’язові ін’єкції з інтервалом 2 доби),
дисбіоз – п’ятидобовим додаванням до питної води антибіотика лінкоміцину (70 мг/кг). В гомогенатах
печінки визначали активність нейтрофільної еластази, вміст МДА та активність ЛФ
загальноприйнятими біохімічними методами.
Результати дослідження. У групі щурів з імунодефіцитом і дисбіозом відзначено статистично значуще підвищення активності еластази у 2,06 раза (р < 0,001) та рівня МДА у 2,3 раза (р < 0,001) порівняно
з інтактними тваринами, що вказує на розвиток вираженого запального процесу й оксидативного стресу.
Активність ЛФ зросла в 2,2 раза (р < 0,001) відносно контролю, що свідчить про холестатичне ушкодження печінки за умов поєднаної патології. Застосування комплексу препаратів протягом 30 діб призвело до достовірного зниження активності еластази на 33,4 % (р₁ < 0,002) та рівня МДА на 26,3 %
(р₁ < 0,001) відносно нелікованих тварин, що демонструє протизапальні й антиоксидантні властивості
комплексу. Активність ЛФ зменшилася на 44,3 % (р₁ < 0,001) у порівнянні з групою без лікування, наближаючись до показників інтактних тварин і вказуючи на профілактику розвитку холестазу. Висновки. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс ефективно гальмує запальні та холестатичні порушення за умов експериментального імунодефіциту й дисбіозу, що підтверджує доцільність його подальшого дослідження як засобу для корекції оксидативно-запальних уражень печінки й інших органів при поєднаній патології.
Immunodeficiency states and intestinal dysbiosis lead to systemic homeostatic disturbances accompanied by
inflammation and oxidative stress. These conditions are typified by increases in inflammatory and endogenous
intoxication markers—namely heightened neutrophil elastase activity and malondialdehyde (MDA) levels ‒ as
well as by signs of cholestatic liver injury manifested by elevated alkaline phosphatase (ALP) activity.
The purpose of the study to evaluate the impact of a therapeutic-prophylactic drug regimen with antioxidant,
immunostimulatory, wound-healing and anti-inflammatory properties on inflammatory markers (neutrophil elastase, MDA) and a cholestatic marker (ALP) in rats subjected to experimental immunodeficiency and intestinal
dysbiosis.
Materials and methods. Thirty adult male Wistar rats were allocated to three groups: intact controls (n =
10); immunodeficiency + dysbiosis (n = 10); and immunodeficiency + dysbiosis treated with the drug regimen for
30 days (n = 10). Immunodeficiency was induced by cyclophosphamide (50 mg/kg, two intramuscular injections
2 days apart); dysbiosis by administration of lincomycin (70 mg/kg) in drinking water for five days. Neutrophil
elastase activity, MDA content and ALP activity were determined in serum by standard biochemical assays.
Research results. In rats with combined immunodeficiency and dysbiosis, elastase activity increased 2.06-
fold (p < 0.001) and MDA levels 2.3-fold (p < 0.001) versus intact controls, indicating pronounced inflammation
and oxidative stress. ALP activity rose 2.2-fold (p < 0.001), reflecting cholestatic liver injury. Thirty-day administration of the therapeutic-prophylactic regimen reduced elastase activity by 33.4 % (p₁ < 0.002) and MDA levels
by 26.3 % (p₁ < 0.001) relative to untreated pathological animals, demonstrating anti-inflammatory and antioxidant effects. ALP activity declined by 44.3 % (p₁ < 0.001) compared with untreated counterparts, approaching
values of intact rats and indicating prevention of cholestasis.
Conclusions. The developed therapeutic-prophylactic regimen effectively attenuates inflammatory and cholestatic disturbances under experimental immunodeficiency and dysbiosis, supporting its further investigation as
a means of correcting oxidative-inflammatory liver damage and related systemic disorders.