Сучасні підходи до фармакотерапії проявів діабетичної ретинопатії

Abstract

За даними ВООЗ та Міжнародної діабетичної федерації, захворюваність на цукровий діабет (ЦД) невпинно зростає і до 2030 р. у світі кількість таких хворих становитиме більше ніж півмільярда. Серед хворих на ЦД розповсюдженість діабетичної ретинопатії (ДР) сягає від 10 до 90 %. Як правило, через 5–7 років після початку захворювання на ЦД діабетична ретинопатія визначається у 15–20 % хворих, через 10 років – у 50–60 %, а через 15–20 років – у 80 %. Найбільш тяжким ускладненням ЦД є сліпота, що виникає у 70 % як результат прогресивного розвитку ДР. За цих умов світовий досвід свідчить, що ранні та вчасні діагностика і лікування ДР здатні запобігти сліпоті майже у 90 % хворих. Разом із тим існуючі методи фармакотерапії та фармакопрофілактики потребують подальшого удосконалення і застосування новітніх засобів. Беручи до уваги той факт, що ендотеліальний фактор росту судин (VEGF) відіграє визначну роль у розвитку неоваскуляризації сітківки ока та формуванні ДР, метою роботи було вивчення дії блокаторів VEGF на прояви діабетвикликаних порушень з боку тіол-дисульфідної та аскорбатної окисно-відновних систем сітківки ока.

To investigate the state of defensive antioxidant thiol-disulfide and ascorbic acid systems in retinal tissue both in experimental diabetes and under condition of treatment, which included lipoic acid as antioxidant and axitinib as anti-VEGF treatment.