Зміни глікозаміногліканів у тканинах як ранній біоіндикатор дії іонізуючого випромінювання

Abstract

Мета. Встановити біохімічні зміни вмісту глікозаміногліканів, які виникають під впливом одноразового тотального γ-опромінення в екстрацелюлярному матриксі сполучної тканини. Матеріали та методи. Дослідження проводились на 40 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар, масою 180-200 г, які були поділені на чотири експериментальні групи по 10 тварин: І група – контроль; ІІ група – отримувала опромінення в дозі 1, 0 Гр; ІІІ група – 3, 0 Гр та IV група – 5, 82 Гр відповідно. Тварини були піддані тотальному одноразовому гаммаопроміненню 60Со на установці для телегамматерапії «Агат», потужність дози 0,54 Гр/хв. Дослідження були проведені в органах, чутливих до радіаційного опромінення – легенях та шкірі. Зразки тканин після забору та обробки занурювали в рідкий азот а потім розтирали до порошкоподібного стану.