Психологічні чинники дотримання академічної доброчесності в контексті застосування штучного інтелекту у вищій освіті

Abstract

Анотація. У статті досліджуються психологічні механізми прийняття рішень щодо академічної доброчесності в умовах активної цифровізації освітнього процесу та використання інструментів штучного інтелекту (ШІ). Актуальність теми зумовлена необхідністю забезпечення довіри до результатів навчальної діяльності в умовах нових технологічних викликів. Визначено основні ризики й можливості впливу ШІ на академічну поведінку здобувачів і викладачів. Теоретичну основу аналізу складають теорія раціонального вибору, соціально-когнітивна теорія Альберта Бандури та модель морального розвитку Лоуренса Кольберга, що дозволяють комплексно оцінити мотиваційні, когнітивні та емоційні аспекти етичної поведінки. Емпіричну базу дослідження склали дані опитування здобувачів і викладачів Одеського національного медичного університету щодо ставлення до використання ШІ в освітньому процесі, частоти застосування антиплагіатних систем та генеративних моделей ШІ для виконання навчальних завдань. Проаналізовано психологічні чинники, що сприяють дотриманню академічної доброчесності: внутрішня мотивація до якісного навчання, усвідомлення етичних норм, довіра до системи контролю та впевненість у власних знаннях. Водночас виокремлено чинники ризику порушення доброчесності: ілюзія безкарності, зовнішній тиск та недооцінка наслідків академічних порушень. Показано, що роль ШІ в освітньому процесі є амбівалентною і залежить від рівня етичної зрілості користувачів та характеристик освітнього середовища. Обґрунтовано необхідність інтеграції технологічних інновацій із розвитком культури академічної доброчесності та етичної рефлексії серед усіх учасників освітнього процесу. Наведено рекомендації щодо створення систем підтримки академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації освіти.

Abstract. The article explores the psychological mechanisms of decision-making regarding academic integrity in the context of the active digitalization of the educational process and the use of artificial intelligence (AI) tools. The relevance of the topic is driven by the need to ensure trust in educational outcomes amid emerging technological challenges. The main risks and opportunities of AI's influence on the academic behavior of students and teachers are identified. The theoretical framework is based on the rational choice theory, Albert Bandura’s social-cognitive theory, and Lawrence Kohlberg’s moral development model, which allow for a comprehensive assessment of the motivational, cognitive, and emotional aspects of ethical behavior. The empirical basis of the study consists of a survey conducted among students and teachers of Odesa National Medical University regarding their attitudes toward the use of AI in the educational process, the frequency of using plagiarism detection systems, and generative AI models for completing academic tasks. Psychological factors contributing to academic integrity are analyzed: intrinsic motivation for quality learning, awareness of ethical standards, trust in control systems, and confidence in one’s own knowledge. Risk factors for academic misconduct are also highlighted, including the illusion of impunity, external pressure, and underestimation of the consequences of academic violations. It is shown that AI's role in the educational process is ambivalent and depends on the users' ethical maturity and the characteristics of the educational environment. The necessity of integrating technological innovations with the development of a culture of academic integrity and ethical reflection among all participants in the educational process is substantiated. Recommendations for creating support systems for academic integrity in the context of educational digital transformation are provided.