Проблема емоційного вигорання набуває все більшого значення через збільшення
соціально-економічних та політичних викликів сучасності. Проведено аналіз літературних даних щодо клініко-соціальних аспектів професійного вигорання та розроблених
механізмів подолання цієї проблеми. Клінічні симптоми включають фізичні, психопатологічні та соціальні. Психопатологічні найчастіше проявляються в емоційних, поведінкових
та когнітивних, фізичні – в різноманітних соматовегетативних симптомах, соціальні розглядають через проблеми медичних працівників, вплив на пацієнтів та на галузь охорони
здоров’я в цілому. Перспективним напрямком подальшого дослідження може стати аналіз
емоційного вигорання фахівців в галузі ментального здоров’я в критичних умовах війни.
Необхідно продовжити досліджування позитивних та негативних впливів професійної
діяльності та інших обставин на емоційний стан фахівців і визначити чинники ризику
та антиризику професійного вигорання з точки зору розмежування плідної та натхненної
праці як адаптаційного ресурсу в складних макросоціальних умовах та зайвого занурення та перенавантаження як потенційного чинника, що може спричинити психологічні,
емоційні та фізичні проблеми, та розробити механізми їх подолання на організаційному,
міжособистісному та індивідуальному рівнях.
The problem of emotional burnout is becoming increasingly important due to the increase
in socio-economic and political challenges of our time. An analysis of the literature on the clinical and social aspects of professional burnout and the mechanisms developed to overcome this
problem have been conducted. Clinical symptoms include physical, psychopathological and social.
Psychopathological symptoms are most often manifested in emotional, behavioral and cognitive,
physical – in various somato-vegetative symptoms, social are considered through the problems
of medical workers, the impact on patients and the healthcare industry as a whole. A promising
direction for further research may be the analysis of emotional burnout of specialists in the field
of mental ill-health in the harsh conditions of war. It is necessary to continue research into
the positive and negative effects of professional activity and other circumstances on the emotional state of specialists and to identify risk and anti-risk factors of professional burnout from
the point of view of distinguishing between fruitful and inspired work, as an adaptive resource
in complex macro-social conditions, and excessive immersion and overload, as a potential factor that can cause psychological, emotional and physical problems and develop mechanisms
for overcoming them at the organizational, interpersonal and individual levels.
