Purpose: the article scientifically substantiates models for assessing
the effectiveness of rehabilitation services to ensure the quality of
provision of rehabilitation assistance in the healthcare sector at the
individual level, at the level of a rehabilitation center/department/institution, and the state level.
Material & Methods: an analysis of various approaches to assessing
the effectiveness of rehabilitation services is presented, particularly in
rehabilitation centers created, among other things, based on sanatorium-resort enterprises.
Results: the general principle of evaluating the effectiveness of individual rehabilitation of patients based on the International Classification of Functioning (ICF) is considered. Generally accepted scales are
presented that can be used to determine the corresponding category
of ICF domains on patients` health status for the purpose of rehabilitation. If generally accepted scales do not match the ICF domains, it
is suggested that subscales be used and definitions of quantitative
values be provided following the ICF recommendations. As for quantitative characteristics, mainly instrumental, functional, and laboratory,
it is also advisable to reduce them to a five-level scale. Based on the
expert method, rehabilitation efficiency indicators have been developed at different levels (individual, rehabilitation center/department/
institution, or state), which can be applied in different rehabilitation
periods. These indicators are presented in the form of “quality trees”
(“efficiency trees”).
Conclusions: to quantify the effectiveness of rehabilitation, it is proposed to use a qualimetric method, in which individual performance
indicators are assessed using points, and the complex indicator is the
arithmetic average. The combination of principles for evaluating the
effectiveness of individual rehabilitation of patients based on the ICF
and the qualimetric method allows us to objectively determine the
patient`s rehabilitation potential of, evaluate the effectiveness of rehabilitation measures at different levels and in different periods, and
achieve short-term and long-term goals.
Мета: науково обґрунтувати моделі оцінки ефективності реабілітаційних послуг на індивідуальному рівні, на рівні реабілітаційного центру/відділення/закладу або на рівні держави для забезпечення якості надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я. Матеріал і методи: представлено аналіз різних підходів щодо оцінки ефективності реабілітаційних послуг, зокрема, в реабілітаційних центрах, створених, в тому числі, на базі санаторно-курорт них закладів. Результати: розглянуто загальний принцип оцінки ефективності індивідуальної реабілітації хворих на засадах Міжнародної класифікації функціонування (МКФ). Наведено загальноприйняті шкали, які можливо застосовувати для визначника відповідної категорії доменів МКФ щодо стану здоров’я хворих з метою реабілітації. У разі, коли загальноприйняті шкали не збігаються з доменами МКФ, пропонується використовувати субшкали та приводити визначення кількісних значень відповідно до рекомендацій МКФ. Щодо кількісних характеристик, зокрема, інструментальних, функціональних та лабораторних, то їх також доцільно приводити до п’ятирівневої шкали. За допомогою експертного методу розроблено показники ефективності реабілітації на різних рівнях (індивідуальному, реабілітаційного центру/відділення/закладу або держави), що може бути застосовано у різні періоди реабілітації. Ці показники представлено у
вигляді «дерева якості» («дерева ефективності»). Висновки: для кількісної оцінки ефективності
реабілітації пропонується застосовувати кваліметричний метод, у якому одиничні показники
ефективності оцінюються за допомогою балів, а комплексний показник є середньоарифметичним одиничних показників. Поєднання принципів оцінки ефективності індивідуальної реабілітації хворих на засадах МКФ та кваліметричного методу, її кількісної оцінки, дозволяє об’єктивно визначити реабілітаційний потенціал хворого, оцінити ефективність реабілітаційних заходів на
різних рівнях та у різні періоди, та досягти короткострокових і довгострокових цілей.
