Порушення адаптації у військовослужбовців із мінно-вибуховою травмою

Abstract

Актуальність. Мінно-вибухова травма (МВТ), зокрема акубаротравма та легка закрита черепно-мозкова травма (лзЧМТ), належить до найпоширеніших бойових ушкоджень серед військовослужбовців. Хоча проведено багато досліджень та розроблено ефективні методи діагностики й корекції вегетативної дисфункції при ураженнях середнього та тяжкого ступеня, дані щодо дизавтономії при легких ушкодженнях все ще залишаються обмеженими та суперечливими. Мета роботи – дослідити порушення адаптації у військовослужбовців після МВТ, а також дослідити вплив травми на адаптацію вегетативної нервової системи (ВНС) під час фізичного навантаження та в стані спокою залежно від типу отриманої травми. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 59 військовослужбовців віком 22–56 років, (М = 35,8 ± 9 років), які проходили стаціонарне лікування після МВТ. Учасники були розподілені на три групи: МВТ з легкою закритою черепно-мозковою травмою (лзЧМТ) (n = 12), МВТ з акубаротравмою без лзЧМТ (n = 38), контрольна група з ізольованою МВТ (n = 9). Оцінку ВНС здійснювали за допомогою індексу Кердо (ІК) та тесту активного стояння (тесту Шеллонга), а вегетативну реактивність класифікували як нормальну, синдром постуральної тахікардії (POTS), ортостатичну гіпотензію, гіпертензивну або некласифіковану (перекручену) реакцію. Статистичний аналіз включав дескриптивні методи та критерій хі-квадрат. Результати та їх обговорення. Симпатична реакція за ІК виявлена лише у групі з акубаротравмою (5,1%). У 2-й групі зафіксовано найбільший відсоток еутонічної (39,0%) та парасимпатичної реакції (20,3%). Нормальна вегетативна реакція за ортостатичним тестом найчастіше спостерігалась у 2-й групі (32,2%). POTS виявлений у всіх групах, з найбільшою часткою у 1-й (13,6%) і 2-й (20,3%). Ортостатична гіпотензія та гіпертензивна реакція були лише у групі з акубаротравмою. Отримані дані продемонстрували наявність внутрішньогрупових порушень у показниках функціонування ВНС у всіх групах, однак статистично значущих відмінностей між групами не виявлено. Що може свідчити про схожість механізмів адаптації ВНС після МВТ. Висновки. Отримані дані показують, що попри відхилення у вегетативній регуляції, між групами не виявлено статистично значущих відмінностей, це може свідчити про схожий рівень адаптації до ортостатичного навантаження незалежно від типу травми. Майбутні дослідження слід розширити, включивши жіноквійськовослужбовців для більш глибокого аналізу адаптації ВНС після МВТ.

Background. Blast injury (BI), including acoustic barotrauma and mild traumatic brain injury (mTBI), is among the most common combat-related injuries among military personnel. Although numerous studies have been conducted and effective methods for diagnosing and managing autonomic dysfunction in moderate to severe injuries have been developed, data on dysautonomia in mild injuries remain limited and controversial. Purpose – to study the characteristics disorder in military personnel after BI and to investigate the impact of trauma on the adaptation of the autonomic nervous system (ANS) during physical exertion and at rest, depending on the type of injury sustained. Materials and Methods. The study included 59 military personnel (aged 22–56 years, M = 35.8 ± 9 years) who underwent inpatient treatment following BI. Participants were divided into three groups: BI with mTBI (n = 12), BI with acubarotrauma without mTBI (n=38), and a control group with isolated BI (n = 9). ANS assessment was performed using the Kerdo index and the active standing test (Shellong test), while autonomic reactivity was classified as normal, postural orthostatic tachycardia syndrome (POTS), orthostatic hypotension, hypertensive, or unclassified (paradoxical) response. Statistical analysis included descriptive methods and the chi-square test. Results. According to the Kerdo index, the sympathetic response was detected only in the group with acubarotrauma (5.1%). The second group had the highest percentage of eutonic (39.0%) and parasympathetic responses (20.3%). Normal autonomic response to the orthostatic test was most frequently observed in the second group (32.2%). POTS was identified in all groups, with the highest prevalence in the first (13.6%) and second (20.3%) groups. Orthostatic hypotension and hypertensive response were observed only in the group with acoustic barotrauma. The obtained data demonstrated the presence of intragroup disturbances in ANS function across all groups; however, no statistically significant differences were found between the groups. This may indicate the similarity of ANS adaptation mechanisms following BI. Conclusions. The obtained data indicate that despite deviations in autonomic regulation, no statistically significant differences were found between the groups, which may suggest a similar level of adaptation to orthostatic stress regardless of the type of injury. Future studies should be expanded to include female military personnel for a more in-depth analysis of ANS adaptation following blast injury.