Периімплантит є одним із найпоширеніших ускладнень
дентальної імплантації, яке характеризується запаленням і прогресивною резорбцією марґінальної кісткової
тканини навколо імплантату, що може призводити до
його втрати й істотного погіршення естетичних і функціональних параметрів усмішки. Наявні літературні
дані засвідчують стійку асоціацію між периімплантитом і перенесеним тяжким каріозним процесом, однак
систематизованої інформації щодо стану твердих тканин зубів у таких пацієнтів, особливо в Україні, досі
бракує. Заповнення цієї прогалини є важливим кроком
для оптимізації профілактичних стратегій і розвитку
персоналізованих протоколів лікування, спрямованих
на збереження імплантатів і поліпшення якості життя
населення країни. Мета дослідження. Комплексно оцінити інтенсивність і структуру ураження твердих
тканин зубів у пацієнтів із периімплантитом. Методи
дослідження. Дослідження охопило 67 осіб віком від
25 до 55 років із клінічно та рентгенологічно підтвердженим периімплантитом. Стан твердих тканин
оцінювали за показником КПВп – «каріозні, пломбовані, видалені постійні зуби», у розширеній інтерпретації, що додатково враховувала зуби під коронками
та ділянки, заміщені імплантатами. Отримані дані
порівнювали з усередненим національним показником для дорослого населення України. Статистичну
обробку здійснювали з використанням t-критерію
Стьюдента за рівня значущості p < 0,01. Наукова
новизна. Сумарний показник у групі дослідження
становив 18,91 ± 0,64 і виявився в 1,4 раза більшим за
середній показник серед дорослого населення України
(p < 0,001). Найбільшу частку у структурі ураження
становили видалені зуби (29,3%), зуби під коронками
(28,5%) та ділянки з імплантатами (22,1%), тоді
як активний карієс становив лише 3,1%. Висновки.
Пацієнти з периімплантитом характеризуються
високою кумулятивною втратою твердих тканин
зубів і значною ортопедичною реабілітацією, що вказує на необхідність розроблення цільових профілактичних програм.
Peri-implantitis is one of the most common complications
of dental implantation, characterized by inflammation and
progressive resorption of marginal bone tissue around
the implant, which can lead to its loss and a significant
deterioration in the aesthetic and functional parameters
of the smile. The available literature shows a strong
association between peri-implantitis and severe caries, but
there is still a lack of systematic information on the state of
hard dental tissues in such patients, especially in Ukraine.
Filling this gap is an important step to optimize preventive
strategies and develop personalized treatment protocols
aimed at preserving implants and improving the quality
of life of the country’s population. Purpose of the study.
To comprehensively evaluate the intensity and structure
of hard tissue damage in patients with peri-implantitis.
Research methods. The study included 67 patients aged
25 to 55 years with clinically and radiologically confirmed
peri-implantitis. The condition of hard tissues was assessed
by the DMFT index “carious, filled, extracted permanent
teeth” in an expanded interpretation, which additionally
took into account teeth under crowns and areas replaced
by implants. The data obtained were compared with the
national average for the adult population of Ukraine.
Statistical processing was performed using Student’s t-test
at a significance level of p < 0,01. Scientific novelty.
The total index in the study group was 18,91 ± 0,64 and
was 1,4 times higher than the average among the adult
population of Ukraine (p < 0,001). The largest share
in the lesion structure was accounted for by extracted
teeth (29,3%), teeth under crowns (28,5%) and areas
with implants (22,1%), while active caries accounted for
only 3,1%. Conclusions. Patients with peri-implantitis
are characterized by a high cumulative loss of hard
tooth tissues and significant orthopedic rehabilitation,
which indicates the need to develop targeted prevention
programs.
