Огляд мав на меті узагальнення результатів досліджень хлоррезистентних бактерій (CRB) у питній воді. Аналіз існуючих методів оцінки стійкості до хлору показав необхідність систематичного вивчення CRB. Підкреслено відсутність загальноприйнятого методу оцінки стійкості до хлору. Підсумовано роди, джерела та стійкість до хлору типових ізольованих штамів CRB. Підтверджено, що дезінфекція хлором не може повністю контролювати ризики розвитку CRB (патогенності, стійкості до антибіотиків та росту мікробів). Встановлено найбільшу частоту виявлення патогенних або умовно-патогенних CRB родів Mycobacterium, Bacillus, Legionella, Pseudomonas та Sphingomonas. Підкреслено відсутність визначення непатогенних CRB, які найбільш часто знаходять у питній воді. Запропоновано метод оцінки з використанням логарифмічної швидкості видалення E. coli як референтного показника. Обгрунтовано застосування рекомендованого методу як порівняльного орієнтиру для оцінки стійкості до хлору, що має великий потенціал для вивчення конкретних видів хлоррезистентних CRB.
The review aimed to summarize the results of studies on chlorine-resistant bacteria (CRB) in drinking water. Analysis of existing methods for assessing chlorine resistance showed the need for systematic study of CRB. The lack of a generally accepted method for assessing chlorine resistance was emphasized. The genera, sources and chlorine resistance of typical isolated CRB strains were summarized. It was confirmed that chlorine disinfection cannot completely control the risks of CRB development (pathogenicity, antibiotic resistance and microbial growth). The highest frequency of detection of pathogenic or conditionally pathogenic CRB of the genera Mycobacterium, Bacillus, Legionella, Pseudomonas and Sphingomonas was established. The lack of definition of non-pathogenic CRB, which are most often found in drinking water, was emphasized. An assessment method using the logarithmic rate of removal of E. coli as a reference indicator was proposed. The use of the recommended method as a comparative guideline for assessing chlorine resistance is justified, which has great potential for studying specific types of chlorine%resistant CRB.
