Поняття іміджу є одним із широко вживаних у всіх сферах суспільного життя. Свідченням цього є варіанти тлумачення дефініції різноманітними науковими виданнями. Разом із тим, єдине загальноприйняте визначення поняття «імідж» на даний момент відсутнє, різні наукові дисципліни зосереджуються на окремих аспектах. Саме тому актуальним є аналіз існуючих дефініцій для виявлення та з’ясування представленості смислових компонентів іміджу. У відповідності з вищесказаним мета статті полягає в компаративному аналізі визначень поняття «імідж» в українській науці. Завдання формулюються наступним чином: 1) дібрати дефініції поняття «імідж» з українськомовних словників; 2) виявити основні смислові компоненти у визначеннях; 3) охарактеризувати і класифікувати визначення за типами. Проведений аналіз виявив, що дефініції поняття «імідж» у різних джерелах включають різнотипні комбінації певних компонентів. Ми виділили чотири основних компоненти, що так чи інакше характеризують аналізоване поняття: 1) діяльнісний; 2) візуальний; 3) психічний; 4) соціальний. Згідно з результатами кластерного аналізу, наявні визначення можуть бути розподілені за двома основними кластерами. Перший кластер охоплює 65 %, другий – 35 % дефініцій. Їх об’єднує висока вираженість діяльнісного та психічного компонентів, а диференціює акцент на соціальному компоненті в першому кластері та його відсутність у другому. Таким чином, дві третини дефініцій відзначають три принципово важливих компоненти поняття «імідж» – діяльнісний, психічний та соціальний, і одна третина визначень ґрунтується передусім на діяльнісному та психічному компоненті. Узагальнюючи
проведене дослідження, ми пропонуємо уніфіковане визначення іміджу, що представлене в українськомовних словниках: це штучно сформований образ суб’єкта чи об’єкта дії, що має додаткову смислову навантаженість і призначений для регульованого сприйняття індивідуальною психікою та громадськістю. Ми вважаємо, що перспективою дослідження може бути порівняльний аналіз поняття іміджу в українській науковій думці з дефініціями, представленими в зарубіжних виданнях.
The concept of image is one of the widely used in all spheres of social life. Evidence of this is the interpretation of the definition by various scientific publications. However, there is currently no universally accepted definition of the concept of “image”, different scientific disciplines focus on separate aspects. That is why the analysis of existing definitions is relevant for identifying and clarifying the representation of the semantic components of the image. In accordance with the above, the purpose of the article is a comparative analysis of definitions of the concept of “image” in Ukrainian science. The tasks are formulated as follows: 1) select definitions of the concept of “image” from Ukrainian dictionaries; 2) identify the main semantic components in the definitions; 3) characterize and classify definitions by types. The conducted analysis revealed that the definitions of the concept of “image” in various sources include various combinations of certain components. We singled out four main components that one way or another characterize the analyzed concept: 1) activity; 2) visual; 3) mental; 4) social. According to the results of the cluster analysis, the available definitions can be divided into two main clusters. The first cluster covers 65 %, the second – 35 % of the definitions. They are united by the high expression of the activity and mental components, while the emphasis on the social component in the first cluster and its absence in the second differentiates. Thus, two-thirds of the definitions note three fundamentally important components of the concept
of “image” – activity, mental and social, and one-third of the definitions are based primarily on the activity and mental component. Summarizing the conducted research, we offer a unified definition of image presented in Ukrainian-language dictionaries: it is an artificially formed image of a subject or an object of action, which has an additional semantic load and is intended for regulated perception by the individual psyche and the public. We believe that a comparative analysis of the concept of image in Ukrainian scientific thought
with definitions presented in foreign publications can be a perspective of the research.
