Зацікавленість учених у розробці комп’ютерних програм розпізнавання і розуміння мовлення в лінгвістиці створила умови для аналізу параметричної інформації про характер природної смислової сегментації стягненого мовлення як на окремі речення, так і на смислові уривки – синтагми. Значущість просодії в кодуванні семантично
значущих елементів мовленнєвого континууму дозволяє істотно збагатити лінгвістичні знання у царині вивчення
комунікативно-важливих одиниць сприйняття і породження мовлення. У цьому зв’язку пошук надійних маркерів
смислового членування мовлення англомовної особистості займає особливе місце в ряді проблем дослідження
звукового мовлення.
Вивчення мовлення індивідуума дозволяє виокремити індивідуальні мовні риси, відмінні від рис, спільних для
всього мовного співтовариства. Дослідження системних зв’язків між фонологічними та фонетичними засобами
смислового членування звукового мовлення може сприяти загальному розумінню потенційних можливостей людського голосу. Аналіз мовлення окремо взятої особистості політика вказує на те, що в умовах постійної мовленнєвої
практики можливо збереження засобів керування варіативністю просодичних характеристик.
Отримані під час експерименту результати дозволили дійти висновку, що для мовлення політиків найбільш
релевантними маркерами смислового членування є пауза, подовження останнього складу синтагми з синтагматичним наголосом і позитивним частотним інтервалом. Перші два маркери свідчать про більшу значимість темпоральних характеристик. Сприйняття коротких пауз (від 150 мс до 240 мс) обумовлено граматичними факторами
(наявністю сполучників, ком, вставних слів), які мають позитивний вплив на коректність сприйняття синтагматичної
межі. Середні і тривалі паузи сприяють появі чіткого слухового сприйняття перерви у фонації на синтагматичній
межі, що і є власне просодичним маркером поділу синтагм.
За синтагматичного членування фраз різної протяжності експериментально виявлено, що політик використовує
в мовленні фізичні паузи, а також подовження останнього складу (ядра) синтагми в якості пограничних сигналів.
Такі просодичні кореляти поділу синтагм відіграють більш важливу роль при смисловому членуванні фрази порівняно з роллю позитивного частотного інтервалу. Негативний і нульовий частотні інтервали не є суттєвими при
смисловому членуванні англійських фраз.
With the increasing interest of scientific in the development of computer programs for speech recognition and comprehension, linguists have created conditions for analysing parametric information on the nature of natural semantic segmentation of connected speech into both individual sentences and meaningful segments – syntagms. The significance
of prosody in encoding semantically meaningful elements of speech continuum makes it possible to substantially enrich
linguistic knowledge in the study of communicatively relevant units of speech perception and production. In this regard,
the search for reliable markers of semantic segmentation in the speech of an English-speaking individual occupies a
special place among the problems of studying spoken language. The study of an individual’s speech makes it possible to
identify unique linguistic features that differ from those common to the entire linguistic community. The study of systemic
connections between phonological and phonetic means of semantic segmentation in spoken language can contribute to
a broader understanding of the potential capabilities of the human voice. The analysis of an individual politician’s speech
indicates that, under conditions of continuous speech practice, it is possible to maintain control over the variability of prosodic characteristics.
The data obtained during the experimental allowed to come to the following conclusions: the relevant marker of politician’s semantic segmentation are a pause, lengthening of the final syllable, which carries syntagmatic stress and positive
Frequency interval. The first two markers testify that temporal characteristics are the most significant. Perception of short
pauses (from 150 mc to 240 mc) is due to grammatical factors (the presence of conjunctions, camas, parenthesis), that
positively influence the accuracy of perceiving the syntagmatic boundary.
Medium and long pauses lead to the emergence of a clearly perceptible break in phonation at the syntagmatic junction,
serving as a purely prosodic marker of syntagma division. In the syntagmatic division of phrases of varying length it was experimentally revealed that the politician in his speech
uses physical pauses and lengthening of final syllable (nucleus) as which have been identified as boundary signals. Such
prosodic correlates of syntagma division play more important role at semantic segmentation of an utterance in comparision
with the role of positive frequency interval. Negative and zero intervals aren’t significant at semantic division of English
utterances.
