Сучасні дані щодо епідеміології хронічного періодонтиту (огляд літератури)

Abstract

Проблема лікування хворих на хронічний деструктивний періодонтит впродовж тривалого часу залишається актуальною у зв’язку з високою його поширеністю, складністю діагностики та інколи – відсутністю довготривалих позитивних результатів лікування. За результатами наукових досліджень захворювання періодонту посідають третє місце за частотою звернень до лікаря стоматолога після карієсу та пульпіту. 52 % дорослого населення у світі мають принаймні один зуб з апікальним періодонтитом. Неліковані зуби з апікальним періодонтитом можуть призвести до остеомієліту щелепи та системного захворювання, пов’язаного зі смертністю, а в більш ніж у 50 % хворих віком від 40 років, запальний процес у періодонті стає основною причиною видалення зубів, і, як наслідок – зниження якості життя пацієнтів. Найбільшу потенційну небезпеку для організму людини становлять деструктивні форми хронічного апікального періодонтиту, оскільки тривале запалення тканин періодонту є найчастішою причиною втрати зубів та формування вогнищ одонтогенної інфекції, що може призвести до виникнення запальних захворювань щелепно-лицевої області. Частка цієї форми захворювання становить 9–21 % від загальної кількості хворих із хронічним апікальним періодонтитом. Враховуючи високу поширеність та зростання захворюваності на хронічний апікальний періодонтит, складність проведення ефективного лікування, низьку його результативність, високий ризик розвитку ускладнень та рецидивів захворювання, проблема підвищення ефективності лікування цього захворювання зберігає свою актуальність. Мета роботи. Виконати аналіз наукових публікацій щодо вивчення розповсюдженості хронічного апікального періодонтиту зубів у пацієнтів різного віку. Матеріали та методи. Проведено аналіз публікацій баз даних Web of Sciense, SpringerOpen, Structure (NCBI), HINARI, PudMed, Scopus, Google scholar з використанням комбінації ключових слів: «періодонтиту», «апікальний періодонтиту», «деструктивні форми апікального періодонтиту», «поширеність хронічного періодонтиту», «apical periodontitis», «periapical inflammation», «рeriapical pathology». Критерії пошуку по роках – 2010–2024 рр. Відповідну додаткову літературу було включено після ручного пошуку у списках літератури включених статей. Журнали та інші джерела, присвячені питанням клінічної стоматології, ендодонтії, терапевтичної стоматології, автореферати та дисертаційні роботи були вивчені вручну з метою пошуку відповідних публікації. Значна поширеність хронічного періодонтиту та висока потреба населення в ендодонтичному лікуванні обґрунтовує безперервний пошук ефективних методів профілактики, діагностики та лікування АП, які були б, з одного боку, спрямовані на максимальне збереження зуба, а з іншого – на радикальне усунення осередку інфекції. З урахуванням цього підвищення якості ендодонтичного лікування періодонтиту є актуальною проблемою терапевтичної стоматології.

The problem of treating patients with chronic destructive periodontitis for a long time remains relevant due to its high prevalence, difficulty in diagnosis and sometimes the lack of long-term positive results of treatment. According to scientific research, periodontal diseases are the third most common cause of visits to the dentist after caries and pulpitis. 52 % of the adult population in the world have at least one tooth with apical periodontitis. Untreated teeth with apical periodontitis can lead to osteomyelitis of the jaw and a systemic disease associated with mortality, and in more than 50 % of patients over the age of 40, the inflammatory process in the periodontium becomes the main reason for tooth extraction, and, as a result, a decrease in the quality of life of patients. The greatest potential danger to the human body is posed by destructive forms of chronic apical periodontitis, since prolonged inflammation of periodontal tissues is the most common cause of tooth loss and the formation of foci of odontogenic infection, which can lead to the occurrence of inflammatory diseases of the maxillofacial region. The share of this form of the disease is 9-21 % of the total number of patients with chronic apical periodontitis. Considering the high prevalence and increasing incidence of chronic apical periodontitis, the complexity of effective treatment, its low effectiveness, high risk of complications and relapses of the disease, the problem of increasing the effectiveness of treatment of this disease remains relevant. The aim of the study is to analyze scientific publications on the study of the prevalence of chronic apical periodontitis of teeth in patients of different ages. Materials and methods. An analysis of publications in the Web of Science, SpringerOpen, Structure (NCBI), HINARI, PudMed, Scopus, Google scholar databases was conducted using a combination of keywords: «periodontitis», «apical periodontitis», «destructive forms of apical periodontitis», «prevalence of chronic periodontitis», «apical periodontitis», «periapical inflammation», «periapical pathology». Search criteria by year – 2010-2024. Relevant additional literature was included after a manual search in the literature lists of the included articles. Journals and other sources devoted to clinical dentistry, endodontics, therapeutic dentistry, abstracts and dissertations were manually studied in order to find relevant publications. The significant prevalence of chronic periodontitis and the high need of the population for endodontic treatment justify the continuous search for effective methods of prevention, diagnosis and treatment of AP, which would, on the one hand, be aimed at maximum preservation of the tooth, and on the other hand – to radically eliminate the focus of infection. In view of this, improving the quality of endodontic treatment of periodontitis is a pressing problem of therapeutic dentistry.