Особливості формування та розвитку механізмів продовольчого забезпечення регіону

Abstract

У статті досліджується продовольче забезпечення, яке є важливим індикатором якості соціально-економічного розвитку території (регіону) в щоденному споживанні продовольчих товарів населенням, зміцнюючи продовольчу безпеку країни. Умови адміністративно-територіальної реформи, спрямовані на передачу повноважень від центральних органів влади до місцевих, значно змінили систему продовольчого забезпечення територій, яка формує рівень цілісності продовольчої безпеки країни. Зміни вплинули і на централізовану систему продовольчого забезпечення через передачу нових принципів з державного рівня на регіональний. Збалансована та дієва система забезпечення населення продовольством впливає на якість його життя, економічну безпеку держави, її регіонів, конкурентоспроможність агропромисловості України на світових, зокрема європейських, ринках. Розроблені заходи з реалізації поставлених завдань Стратегії продовольчої безпеки регіонів плануються на період 3–5 років. Запропоновано структурно-логічну схему організаційно-економічного механізму продовольчого забезпечення регіону як комплекс економічних, технологічних та організаційних заходів, що здійснюються державою та іншими суб’єктами ринку на рівні країни та регіонів для задоволення потреб населення продовольчими товарами, регулюючи збут сільськогосподарської продукції, її переробку, гарантії покращення якості та безпеки харчових продуктів та їх цінової доступності. Досліджено, що основними напрямами реалізації механізму продовольчого забезпечення регіону є: забезпечення стійкого зростання виробництва, доступність продукції для споживачів; обмін сільськогосподарською продукцією; формування механізму регуляторного впливу на виробництво, торгівлю сільськогосподарською продукцією (національний, регіональний рівні); об’єднання невеликих фермерських господарств у межах регіонів; запровадження гарантованих мінімальних закупівельних цін (висока рентабельність виробництва); покращення рівня якості продукції, запровадження екологічних норм для стимулювання виробництва, вироблення та реалізація екологічно чистих продуктів харчування.

The article examines the food provision, which is an important indicator of the quality of socio-economic development of a territory (region) in the daily consumption of food products by the population, strengthening the food security of the country. The conditions of administrative-territorial reform aimed at transferring powers from central authorities to local authorities have significantly changed the system of food provision of territories, which forms the level of integrity in terms of food security of the country. The changes have also affected the centralized food provision system through the transfer of novel principles from the State level to the regional level. A balanced and effective system of providing the population with food affects the quality of its life, economic security of the State, its regions, competitiveness of Ukrainian agrarian industry world-wide, including in the European markets. The measures developed in order to implement the targeted tasks of the Food Security Strategy of the Regions are planned for the period of 3–5 years. A structural-logical scheme of the organizational-economic mechanism for food provision of region is proposed as a set of economic, technological and organizational measures carried out by the State and other market actors at the level of both the country and the regions to meet the needs of the population with food products, regulating the sale of agricultural products, its processing, guarantees of improvement of quality and security of food products and their price availability. The author examines the main directions of implementation of the mechanism for food provision of region, which are the following: ensuring sustainable growth of production, availability of products for consumers; exchange of agricultural products; formation of a mechanism for regulatory influence on production, trade in agricultural products (national and regional levels); association of small farms within the regions; introduction of guaranteed minimum purchase prices (high profitability of production); improving the level of product quality, introduction of ecological norms to stimulate the production, producing and selling of environmentally friendly foods.