Післядипломна медична освіта, принципи оптимізації навчального процесу

Abstract

Сучасний розвиток медицини зумовлює необхідність внесення коректив та вимог у підготовку майбутніх медичних кадрів відповідно до нових міжнародних стандартів. Від рівня підготовки та кваліфікації лікарів залежить якість надання медичної допомоги та реалізація соціальних пріоритетів держави [1]. Післядипломна медична освіта — це етап планової підготовки до спеціалізації, який може відбутися між закінченням медичного навчального закладу та визнанням кваліфікованого незалежного лікаря. Всесвітня федерація медичної освіти (WFME) публікує найкращі міжнародні стандарти покращення якості медичної освіти, що охоплюють базову медичну освіту, післядипломну медичну освіту, безперервний професійний розвиток лікарів, розподілене та дистанційне навчання в медичній освіті. У 2023 році WFME опублікувала переглянуті глобальні стандарти WFME для покращення якості післядипломної медичної освіти. У стандартах зазначено, що післядипломна медична освіта є набагато більш варіативною та залежить від контекстуальних умов, ніж базова медична освіта. Через це післядипломна медична освіта часто є мостом між медичною школою та місцевим контекстом. Вони стосуються компонентів планування, розробки та управління післядипломною програмою, таких як підтримка лікаря післядипломної освіти, модель навчального плану та система оцінювання. Стандарти стосуються елементів післядипломної медичної освіти, які охоплюють сукупність усіх процесів і заходів, які пропонуються для сприяння навчанню, добробуту та досягненню лікарів післядипломної освіти, уключаючи управління та покращення якості програм медичної освіти [2].