Статтю присвячено одному з доволі молодих, але вже сформованих і на цей час найпопулярніших напрямів сучасної лінгвістики – діалектній
фразеографії. На тлі незгасного інтересу до сталих висловів народного мовлення і їхньої фіксації привернення уваги до багатоаспектних проблем
діалектної фразеографії, зокрема проблем створення та типологізації діалектних фразеологічних словників, видається надзвичайно актуальним.
Метою статті є огляд публікацій, присвячених проблемам створення та типологізації діалектних фразеологічних словників, систематизація
цих досягнень у сучасній лінгвістиці та окреслення подальших перспектив у галузі української діалектної фразеографії. Об’єкт дослідження – найзначніші публікації, присвячені фразеографуванню народного мовлення; предмет – проблеми створення та типологізації діалектних фразеологічних словників. У студії використано як загальнонаукові методи – індукція, дедукція, аналіз, синтез, так і суто лінгвістичні – переважно описовий
метод. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в ньому вперше у вітчизняній лінгвістиці здійснено спробу проаналізувати та узагальнити
проблеми створення та типологізації діалектних фразеологічних словників. Теоретична та практична цінність полягає у приверненні уваги дослідників до діалектної фразеографії як найцікавішого та перспективного напрямку, а також у використанні отриманих результатів у подальшому
вивченні та опрацюванні загальних та окремих проблем діалектної фразеографії, лексикографії та регіоналістики загалом. Висновки і перспективи дослідження. На підставі наведених даних автор доходить висновку: діалектна фразеографія є актуальним напрямом сучасного мовознавства, стрімкий розвиток якого відбувається на тлі фундаментальних здобутків та основних принципів загальної лексико- та фразеографії. Створення діалектних фразеологічних словників здійснюється з обов’язковим урахуванням складників словникової типології – змістовного, формального, функційного, які визначають їхню макро-, мікро- та медіоструктуру.
The article is devoted to one of the rather young, but already formed and currently the most popular areas of modern linguistics – dialect phraseography. Against the backdrop of undying interest in sustainable turns of folk speech and their fixation, paying attention to general and particular problems of dialect phraseography, in particular to the problem of creating and typologization of dialect phraseological dictionaries seems to be extremely relevant. The purpose of the article is to review publications on dialect phraseological dictionaries’ creating and typologization, systematization of scientific achievements in contemporary linguistics and highlighting the further prospects in the field of Ukrainian dialect phraseography. The objects of the study are the most significant publications devoted to the problems of phraseography: typologization; the subjects are the problems of creating and typologization of dialect phraseological dictionaries. The work uses both general scientific methods – induction, deduction, analysis, synthesis, and proper linguistic ones – mainly a descriptive method. The scientific novelty of the study is due to the fact that in this work, for the first time in domestic linguistics, an attempt was made to analyze and generalize the problems of creation and typologization of dialect phraseological dictionaries. The theoretical and practical value consists in attracting attention to the dialect phraseography as the most interesting and promising direction, as well as in the using of the obtained results in the further studying general and specific problems of dialect phraseography, lexicography and regional researches. Conclusions and prospects of the study. Based on the given data, the author concludes: dialect phraseography is an actual direction of contemporary linguistics, the rapid development of which is taking place against the background of fundamental achievements and basic principles of general lexicography and phraseography. The creation of dialect phraseological dictionaries is carried out with mandatory consideration of the components of the dictionaries’ typology – content, formal, functional, which determine their macro-, micro- and mediastructure.
