Експериментальна оцінка біохімічних показників пульпи різців щурів на тлі моделювання множинного карієсу зубів та лікувально-профілактичних заходів

Abstract

Надмірне вживання вуглеводів, особливо рафінованого цукру, асоційоване зі значним підвищенням ризику розвитку каріозних уражень, що підтверджується результатами численних експериментальних і клінічних досліджень. В умовах надлишкового споживання цукрів та дефіциту окремих мікро- і макроелементів посилюється карієсогенний потенціал ротової порожнини. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба в розробленні та впровадженні високоефективних лікувально-профілактичних комплексів, здатних попередити формування множинного карієсу та знизити інтенсивність і глибину наявних уражень. Мета дослідження. Оцінити вплив лікувального комплексу препаратів на біохімічні показники пульпи різців щурів на тлі моделювання множинного карієсу зубів. Матеріали та методи. У дослідженні використано 30 білих щурів лінії Wistar (1-місячного віку, маса тіла 70±5 г), розподілених на три групи: інтактну (n=10); з моделлю множинного карієсу (n=10); з моделлю множинного карієсу та додатковим застосуванням ЛПК (n=10). Упродовж 60 діб тваринам 2-ї та 3-ї груп моделювали множинний карієс за допомогою карієсогенної дієти з високим вмістом рафінованого цукру. Щурам третьої групи додатково призначали досліджуваний лікувально-профілактичний комплекс. У кінці експерименту визначали активність кислої та лужної фосфатаз у пульпі різців. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою програми STATISTICA 6.1, використовуючи t-критерій Стьюдента. Результати дослідження. У тварин, які отримували карієсогенний раціон без додаткової терапії, виявлено значне підвищення кількісних та глибинних показників каріозних поразок порівняно з інтактною групою. Водночас у групі, що отримувала ЛПК, зафіксовано істотне зменшення кількості та глибини каріозних порожнин, а також відносне відновлення балансу між активністю кислої та лужної фосфатаз у пульпі різців. Висновки. Запропонований лікувально-профілактичний комплекс ефективно знижує інтенсивність каріозного процесу в тварин із моделлю множинного карієсу і сприяє відновленню показників мінералізації твердих тканин зубів. Отримані результати підтверджують доцільність розробки та впровадження даного комплексу в стоматологічну практику з метою запобігання та корекції карієсогенних змін у ротовій порожнині, що виникають через надмірне споживання легкозасвоюваних вуглеводів.

Excessive carbohydrate consumption, especially refined sugar, is associated with a significantly increased risk of dental caries, as evidenced by numerous experimental and clinical studies. Under conditions of excessive sugar intake and deficiency of certain micro- and macroelements, the cariogenic potential of the oral cavity intensifies. In this regard, there is an urgent need to develop and implement highly effective preventive and therapeutic complexes capable of preventing the formation of multiple dental caries and reducing the intensity and depth of existing lesions. Aim of the study. To evaluate the effect of a therapeutic complex of drugs on the biochemical parameters of rat incisor pulp under conditions of multiple dental caries modeling. Materials and methods. The study involved 30 one-monthold white Wistar rats (body weight 70±5 g), divided into three groups: an intact group (n=10); a group with multiple caries modeling (n=10); and a group with multiple caries modeling plus an additional application of the therapeutic and prophylactic complex (TPC) (n=10). Over a 60-day period, animals in the second and third groups were given a cariesogenic diet high in refined sugar to induce multiple caries. Rats in the third group additionally received the studied TPC. At the end of the experiment, the activity of acid and alkaline phosphatases in the incisor pulp was determined. Statistical analysis of the results was performed using the STATISTICA 6.1 software and Student’s t-test. Results. Animals that received the cariogenic diet without additional therapy showed a significant increase in both the quantity and depth of carious lesions compared to the intact group. In contrast, the group that was administered the PTC demonstrated a substantial decrease in the number and depth of carious cavities, as well as a relative restoration of the balance between acid and alkaline phosphatase activity in the incisor pulp. Conclusions. The proposed preventivetherapeutic complex effectively reduces the intensity of the carious process in rats with a multiple caries model and contributes to the restoration of mineralization indicators in hard dental tissues. The obtained data confirm the feasibility of developing and implementing this complex in dental practice to prevent and correct cariogenic changes in the oral cavity resulting from excessive intake of easily digestible carbohydrates.