Abstract:
Серед численних вісцеральних уражень, які впливають на загальну тривалість життя при алкоголізмі, патології печінки відводиться провідне місце. За останніми оцінками, у країнах з високим рівнем доходу близько 60‒80 % випадків смерті від хвороб печінки пов’язано з надмірним вживанням алкоголю. Сучасні підходи до лікування хвороб печінки алкогольного ґенезу спрямовані на усунення або послаблення провокуючих чинників, які призводять до розвитку метаболічних уражень печінки, та на проведення патогенетичної терапії шляхом застосування гепатопротекторів. Переважній більшості критеріїв «ідеального» гепатопротектора відповідає
метадоксин (піридоксин–L–2–пірролідон–5–карбоксилат), який має унікальний спектр фармакологічної дії. Дезінтоксикаційний, антистеатозний, антихолестатичний, протизапальний та інші ефекти метадоксину забезпечують широкі можливості його застосування у терапевтичній практиці, але роль метадоксину у профілактиці хвороб печінки на сьогодні вивчена недостатньо. Мета дослідження: на підставі експериментальних досліджень оцінити профілактичну дію метадоксину на біохімічні показники цитолізу та холестазу, а також синтетичної функції печінки у сироватці крові щурів на тлі дії чинника алкогольного ураження печінки.
